17 18. Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками

За характером використання всі засоби захисту поділ. На колективні та індивідуальні.

Колективні:

• нормалізація повітряного середовища, виробничих приміщень і робочих місць(вентиляція, опалення).

• Нормалізація освітлення.

• Захист від різних видів випромінювання(іонізуюче, ультрачервоне)

• Захист від шумовібрації

• Захист від ураження електор. Струмом.

Індивідуальні: ізолюючі костюми, захист органів дихання, спецодяг, спецвзуття, захист голови, захист від падіння з висоти, косметика.

19 20. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками

Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об'єк­тах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають ком­плексного вирішення.

На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру. Основними з них є

° усунення причини шуму або його послаблення в процесі про­ектування технологічних процесів і конструювання обладнання;

° ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища за­собами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;

° зменшення щільності звукової енергії виробничих при­міщень, відбитої від стін і перекриття;

° раціональне планування приміщень і цехів;

° використання засобів індивідуального захисту від шуму;

° раціоналізація режимів праці в умовах шуму;

° профілактичні заходи медичного характеру.

При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.

21 22. Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками

За статистичними даними з загальної кількості нещасних ви­падків в умовах галузі 18% припадає на електротравматизм, який призвів до найбільшої кількості травм з смертельним наслідком. Види робіт і причини, що викликали ураження працюючих елект­ричним струмом, розподіляються таким чином: роботи під напру­гою — 51,5; відсутність огороджуючих пристроїв — 10.5; відсутність надійної ізоляції — 20; відсутність заземлення — 9; невикористову­вання засобів індивідуального захисту — 6; відсутність безпечної напруги (36 В і нижче) — 3%.

Рівень травматизму, пов'язаний з засобами механізації в умо­вах галузі, складає 48% від загальної кількості травм.

В умовах галузі для зниження рівня травматизму особливе значення має правильне і своєчасне розслідування нещасних ви­падків та аналіз виробничого травматизму за причинами і травму­ючими чинниками залежно від специфіки структурних підрозділів.

Аналіз виробничого травматизму ставить перед собою мету встановити закономірності, які спричинили появу нещасних випадків.

Нещасному випадку завжди передує те чи інше відхилення від нормального ходу виробничого процесу. Тому аналіз травматизму дає можливість розробити комплекс профілактичних заходів, що усувають небезпечні і шкідливі умови праці на галузевих об'єктах.

Проблема безпеки праці на галузевих об'єктах розглядається комплексно з врахуванням всіх чинників, що створюють умови не­щасних випадків і захворювань. В процесі аналізу чинників, що впли­вають на виробничий травматизм, необхідно вивчити взаємозв'я­зок людини з елементами системи праці (рис. 2).