Чинники, які визначають умови праці, поділені на дві групи:

1. санітарно-гігієнічні чинники:

• температура повітря на робочому місці в теплий і холодний період року в приміщенні або надворі;

• відносна вологість повітря;

• швидкість руху повітря в теплий і холодний період року;

• шкідливі речовини (кожна речовина як новий чинник);

• виробничий пил;

• шум;

• вібрація;

• освітленість;

  2. психофізіологічні чинники, які охоплюють:

• фізичне навантаження (загальне, місцеве та робоча поза);

• нервово-психічне напруження (тривалість зосередженого спостереження, кількість об’єктів спостереження, кількість опрацьованих сигналів за годину);

• напруження зору;

• монотонність праці (кількість операцій чи елементів, що виконуються, тривалість повторювальних операцій).

Вплив кожного із цих чинників на організм людини залежно від їхньої інтенсивності оцінюють за бальною шкалою від 1 до 6 відповідно до табл. 2.12.1 та 2.12.2, шляхом порівняння фактичної інтенсивності дії з нормативною.

Серед чинників враховується також облаштування робочого місця та робоча поза, які в сукупності утворюють одинадцять способів облаштування робочих місць:

1. Робоче місце стаціонарне, поза довільна, корпус і кінцівки знаходяться у зручному положенні. Маса предметів, що переміщуються до 0,5 кг.

2. Робоче місце стаціонарне, поза довільна, корпус і кінцівки знаходяться у зручному положенні. Маса предметів, що переміщуються до 5 кг.

3. Робоче місце не стаціонарне з ходьбою без вантажів до 4 км за зміну.

4. Робоче місце стаціонарне:

   1. Поза вимушена (сидячи чи стоячи). До 25% робочого часу працівник знаходиться у нахиленому положенні під кутом до 30⁰.

   2. Нахили корпуса тіла під кутом 30⁰ в межах від 50 до 100 разів за зміну.

   3. Робоче місце розміщене на конвеєрі висотою більше 1,5 м і обробляються деталі масою не більше 5 кг.

5. Робоче місце нестаціонарне з ходьбою без вантажів від 5 до 7 км за зміну.

6. Робоче місце стаціонарне:

   1. Поза вимушена, незручна, до 50% робочого часу працівник знаходиться під кутом більше 30⁰.

   2. Нахили корпуса тіла під кутом до 30⁰ в межах від 101 до 300 за зміну або під кутом до 60⁰ – 100 разів на зміну.

   3. Робоче місце розміщене на конвеєрі висотою більше 1,5 м і обробляються деталі масою більше 5 кг.

   4. Робота в тісному обмеженому місці при зручному положенні корпуса тіла та кінцівок.

7. Робоче місце нестаціонарне:

   1. Поза вимушена, незручна протягом до 50% робочого часу за зміну.

   2. Ходьба без вантажів від 8 до 10 км за зміну.

8. Робоче місце стаціонарне:

   1. Поза вимушена незручна, в нахиленому положенні під кутом більше 30⁰ протягом більше 50% робочого часу за зміну;

   2. Нахили корпуса під кутом до 30⁰ більш ніж 300 разів; до 60⁰ – від 100 до 300 разів; до 90⁰ – до 100 разів за зміну;

   3. Робота в тісному обмеженому місці у незручному вимушеному положенні;

   4. Робота на висоті більш ніж 5 м без вантажів.

9. Робоче місце нестаціонарне:

   1. Поза вимушена, незручна, більше 50% робочого часу за зміну;

   2. Ходьба без вантажів від 10 до 17 км за зміну.

10. Робоче місце стаціонарне:

    1. Поза вимушена, незручна. Нахили корпуса під кутом до 60⁰ більше 300 разів або під кутом 90⁰ – до 300 разів за зміну;

    2. Робота в тісному обмеженому місці у незручному вимушеному положенні з вантажем до 5 кг більше 50% робочого часу за зміну;

    3. Робота на висоті більш ніж 5 м з вантажем більше 5 кг.

11. Робоче місце нестаціонарне з ходьбою більше 17 км за зміну.

Визначення категорії важкості праці здійснюють за інтегральним показником важкості праці (табл. 2.12.3).

Таблиця 2.12.3