Приклад розрахунку.

Знайти інтегральний показник важкості праці за відповідними умовами праці, визначити категорію важкості праці, та функціональний стан, який їй відповідає. Оцінити як зміниться інтегральний показник важкості праці, якщо покращити умови праці за чинниками з найвищою оцінкою на 1 бал. Оцінити можливе зростання продуктивності праці внаслідок покращення умов праці.

Санітарно-гігієнічні чинники умов праці на робочому місці

	Температура повітря у приміщенні, 0С		Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с		Виробничий пил, вміст, мг/м3*	Рівень шуму, дБА	Освітленість, люкс**
	теплий період року	холодний період року		теплий період року	холодний період року
	26	15	60	0,3	0,5	1,5	60	150
Xi	3	3	2	2	3	2	1	2

*граничнодопустима концентрація виробничого пилу – 1,5 мг/м³,

**норма освітленості для IV розряду зорової роботи – 200 люкс.

Психофізіологічні чинники умов праці на робочому місці

	Величини фізичного навантаження		Величини нервово-психологічного напруження		Напруженість зору, розряд зорової роботи	Монотонність роботи
	загальне, кДж	робоче місце та робоча поза, номер*	тривалість зосередженого спостереження, % від робочого часу за зміну	кількість об’єктів спостереження		кількість елементів та операцій в роботі	тривалість операцій, що повторюються, с
	300	1	30	5	IV	4	25
Xi	1	1	2	2	3	4	3

1. Порівнюючи фактичні інтенсивності дії чинника з нормативними у табл. 2.12.1 та 2.12.2, визначаємо відповідні значення X_i для кожного чинника (Наприклад, температура в приміщенні в теплу пору року 26 ⁰С відповідає Х₁ = 3).

Для визначення X_i для вмісту пилу/освітленості потрібно спочатку фактичне значення поділити на ГДК/норму, а вже за отриманим результатом знайти відповідне X_i (Наприклад, для вмісту пилу 1,5/1,5 = 1, а це відповідає значенню Х₆ = 2).

Серед усіх отриманих значень Х_і визначаємо максимальне (X_m = 4). Якщо максимальне значення мають більше як один чинник, то вибираємо лише один з них, а решту підставляємо в суму у формулі (1)

2. Розраховуємо значення U_1, прийнявши кількість чинників n = 15, та рівень працездатності В₁:

• Розраховуємо значення U₂ та рівень працездатності В₂, якщо покращити умови праці з найвищим показником на 1 бал ( ).

• Оцінимо зростання продуктивності праці при покращенні умов праці

Висновки.

Визначене значення інтегрального показника відповідає четвертій категорії важкості, за якої формується межовий функціональний стан. Як бачимо, чинниками, які мають найвищий рівень впливу на стан працівника на даному виробництві є температурні умови, напруженість зорової роботи та монотонність праці. Для покращення умов праці потрібно оптимізувати кліматичні умови в приміщенні та підібрати правильний режим праці та відпочинку для працівників для зниження напруженості трудового процесу. Розрахунки показують, що навіть незначне покращення умов призведе до суттєвого росту працездатності працівника (P=4%).