Інвестиційні ризики.

Нові туристичні та готельно-ресторанні проекти мають три види ризиків: ризик, пов'язаний із технічними нововведеннями; ризик, пов'язаний з економічною або організаційною сторонами виробництва; ризик, що визначається "молодістю" підприємства.

Абсолютний ризик оцінюється в грошових одиницях, а відносний ризик - у частках одиниці або відсотках. Наприклад, ризик у підприємництві можна вимірювати абсолютною величиною - сумою збитків і витрат, а відносною - ступенем ризику, тобто ймовірності нездійснення наміченого заходу або недосягнення запланованого рівня прибутку, доходу, ціни.

Підприємницький ризик формується під впливом об'єктивних (екзогенних) і суб'єктивних (ендогенних) факторів.

До найбільш важливих екзогенних факторів у туризмі належать політичні чинники, інфляція, зміна податкових ставок і митних зборів, зміна вартості оренди тощо. Ендогенні фактори пов'язані з помилками й упущеннями керівництва і персоналу, загальним ставленням керівництва до ризику. Виділяють такі зони підприємницького ризику:

- зону допустимого ризику, в якій підприємець відшкодовує витрати й отримує середній прибуток;

- зону критичного ризику, в якій підприємець відшкодовує тільки витрати виробництва;

- зону катастрофічного ризику, в якій підприємець не тільки не відшкодовує витрати, але і знаходиться у стані банкрутства.

Для уникнення або зменшення ризику його необхідно оцінити. Для цього використовуються статистичні, експертні та розрахунково-аналітичні методи. Статистичний метод включає в себе комплексний аналіз системи показників туристичної фірми за визначений відрізок часу, їх зіставлення і розрахунок ризику. Експертний метод передбачає використання зовнішніх експертів для аналізу стану справ фірми і розрахунку ризику, а розрахунково-аналітичний - аналіз показників фірми на основі науково обгрунтованих концепцій.

Управління ризиком - це практична діяльність із пом'якшення впливу негативних наслідків ризиків на керовану систему, яка передбачає розробку різних заходів, що сприяють усуненню можливих негативних наслідків ризику. До таких заходів відносять розробку процедур попереджувального характеру, які включають в себе конкретні рекомендації для осіб, що приймають і реалізують ризикові рішення, розробку інструкцій із реалізації обраної ризикової альтернативи тощо.

Основні способи зменшення ризику зводяться до такого:

- страхування ризиків (стихійні лиха, автомобільні катастрофи, ризик невиконання зобов'язань партнерами і т.д.);

- створення спеціального резервного фонду для самострахування за рахунок частини оборотних коштів;

- передача частини ризику іншим особам і організаціям шляхом страхування бізнесу і працівників;

- захист службової або комерційної таємниці шляхом запобігання крадіжкам інформації і розголосу комерційної таємниці.

Страховий ризик.

Передумовою виникнення страхування є ризик. Страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування та яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту. За своїм змістом, ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками. Вони можуть виникнути в майбутньому в будь-який момент, у невідомих масштабах. У страхуванні ризики визначаються кількома основними поняттями. Насамперед, ризик - це конкретне явище або сукупність явищ, із виникненням яких відбуваються виплати з утвореного страхового фонду.

Ризик означає невпевненість у можливому результаті.