2. Організація і методика аудиту фінансової звітності

З метою ефективності аудиту фінансової звітності необхідно здійснити такі заходи:

• провести перевірку достовірності початкових і порівнювальних показників фінансової звітності;

• направити письмові запити для підтвердження відповідної інформації керівництву підприємствам і третім особам;

• ознайомитись з аудиторським висновком і письмовою інформацією про результати попереднього аудиту, якщо такий проводився;

• організувати письмове направлення запитів фірмі, що здійснювала попередній аудит тощо.

Методика перевірки відповідності поданої фінансової звітності нормативним вимогам передбачає такі етапи.

Встановлення переліку форм фінансової звітності, які згідно з чинними вимогами повинно складати підприємство.

Аудитор встановлює, які форми звітності має подавати підприємство, тобто звітує на загальних підставах (подає всі форми) чи як мале підприємство (за скороченою формою). А також досліджує повноту складу поданої звітності з урахуванням наявних філій, представництв, інших відокремлених підрозділів.

Перевірка правильності визначення звітного періоду, за який складена звітність.

Відповідно до чинного законодавства звітним періодом для річної звітності є календарний рік. Для новоствореного підприємства звітний період може перевищувати календарний рік (але охоплювати не більше 15-ти місяців), а для ліквідованого підприємства він буде меншим за один рік (з 1 січня до дати ліквідації").

Перевірка правильності формування статей фінансової звітності.

Аудитор перевіряє правомірність відображення конкретних показників у статтях фінансової звітності, відповідність їх вимогам діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Проведення аналізу якісних характеристик фінансової звітності

При оцінці якісних характеристик фінансової звітності аудитору потрібно врахувати вимоги П (С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Зокрема, це дохідливість, достовірність, зіставність, доречність.

Перевірка дотримання основних принципів бухгалтерського обліку і звітності

Аудитор повинен встановити дотримання при складанні фінансової звітності таких принципів: автономності, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання сутності над формою, єдиного грошового вимірника.

Для встановлення реальності фінансової звітності та її доступності для користувачів аудитор повинен з'ясувати, чи містить вона такі дані, як: інформація щодо звітного і попереднього періоду; дату звітності і звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру тощо. Важливою характеристикою фінансової звітності є її достовірність. Для встановлення чи спростування достовірності аудитор перевіряє:

• узгодженість ідентичних даних балансу і фінансових звітів різних форм;

• правильність розрахунків фінансових показників; У повноту охоплення всіх структурних підрозділів підприємства тощо.

Під час аудиту фінансової звітності необхідно розглянути такі питання:

1. підтвердити правильність ведення бухгалтерського обліку, класифікації та оцінки всіх видів активів підприємства, методика аудиту яких розглянути в темі "Аудит активів підприємства", що викладена вище;

2. підтвердити реальність розміру зобов'язань у фінансовій звітності, методика аудиту яких розглянута вище у темі "Аудит пасивів підприємства";

3. перевірити правильність і адекватність визначення власного капіталу, його структури та призначення;

4. встановити реальність і точність фінансових результатів діяльності підприємства, методика аудиту яких подана вище у темі: "Аудит витрат, доходів і фінансових результатів підприємства";

5. дослідити стан бухгалтерського обліку і звітності, а саме:

• проаналізувати форму ведення обліку на підприємстві;

• встановити відповідність бухгалтерського обліку вимогам П (С)БО та інших нормативних документів з питань організації обліку;

• встановити відповідність проведення річної інвентаризації вимогам чинного законодавства;

6. проаналізувати показники фінансового стану підприємства (табл.2.1)

№ з/п	Показник	Формула розрахунку	Значення		Норма­тивне зна­чення
			на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
1. Аналіз майнового стану підприємства
1.1	Коефіцієнт зносу основних засобів	Ф.1 р.032/Ф.1 р.031			Змен­шення
1.2	Коефіцієнт оновлення осно­вних засобів	Ф.5 р.260 (гр. 5) / Ф. 1 р.031 (гр. 4)			Збіль­шення
1.3	Коефіцієнт вибуття осно­вних засобів	Ф.5 р.260 (гр. 8) / Ф.1 р.031 (гр. 3)			Менше, ніж кое­фіцієнт онов­лення основних засобів
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1	Коефіцієнт покриття	Ф.1 р.260/Ф.1 р.620			>1
2.2	Коефіцієнт швидкої ліквід­ності	Ф.1 (р.260-р. 100-р. 110-р. 120-р. 1 30-р.140)/Ф.1 р.620			0,6 -0,8
2.3	Коефіцієнт абсолютної лік­відності	Ф.1(р.220+р.230+р.240)/ Ф.1 р.620			>0 збіль­шення
2.4	Чистий оборот­ний капітал, тис грн.	Ф.1 (р.260-р.620)			>0 збіль­шення
3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
3.1	Коефіцієнт пла­тоспроможності (автономії)	Ф.1 р.380/Ф.1 р.640			>0, 5
3.2	Коефіцієнт фінансування	Ф.1(р.430+р.480+р.620+ +р.630) /Ф.1 р.380			<1 змен­шення

1	2	3	4	5	6
3.3	Коефіцієнт забезпеченості власними обо­ротними засо­бами	Ф.1 (р.260-р.620)/Ф.1 р.260			>0,1
3.4	Коефіцієнт маневреності власного капі­талу	Ф.1 (р.260-р.620)/Ф.1 р.380			>0 збіль­шення
4. Аналіз ділової активності підприємства
4.1	Коефіцієнт обо­ротності активів	Ф.2 р.035/ Ф.1 (р.280 (гр. 3)+ +р.280 (гр.4))/2			Збіль­шення
4.2	Коефіцієнт обо­ротності креди­торської забор­гованості	Ф.2 р.035/ Ф.1 (∑ (р.520 +р. 600) гр.З+ +І (Р-520+ р.600)гр.4)/2			Збіль­шення
4.3	Коефіцієнт обо­ротності дебі­торської забор­гованості	Ф.2 р.035/ Ф.1 (І (р.150 +р.2Ю) гр.З+ =∑ (р.150+ р.210)гр.4)/2			Збіль­шення
4.4	Строк пога­шення дебітор­ської заборгова­ності, днів	Тривалість періоду/коефіцієнт оборотності дебіторської забор­гованості			Змен­шення
4.5	Строк пога­шення креди­торської забор­гованості, днів	Тривалість періоду/коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості			Змен­шення
4.6	Коефіцієнт обо­ротності матері­альних запасів	Ф.2 р.040/Ф.1 (І (р.ЮО+ +р.140) гр.З+Х (р.100+ р.140)гр.4)/2			. Збіль-шення
4.7	Коефіцієнт обо­ротності осно­вних засобів (фондовіддача)	Ф.2 р.035/Ф.1 (р.031 (гр.3)+р.031 (гр. 4))/2			Збіль­шення
4.8	Коефіцієнт обо­ротності влас­ного каштану	Ф.2 р.035/Ф.1 (р.380 (гр. 3)+р.380 (гр. 4))/2			Збіль­шення
5. Аналіз рентабельності підприємства
5.1	Коефіцієнт рентабельності активів	Ф.2 р.220 або р.225/Ф.1 (р.280 (гр.3)+р.280 (гр.4))/2			>0 Збіль­шення
5.2	Коефіцієнт рентабельності власного капі­талу	Ф.2 р.220 або р.225/Ф.1 (р.380 (гр.3)+ р.380 (гр.4))/2			>0 Збіль­шення
5.3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	Ф.2 р.220 або р.225/Ф.2 р.035			>0 Збіль­шення
5.4	Коефіцієнт рентабельності продукції	Ф.2 р.ЮО (або р. 105)+ р.090-р.060/Ф.2 (р.040 +р.070+р.080)			>0 Збіль­шення

Аналіз фінансового стану підприємства - це дослідження низки показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Необхідною умовою діяльності підприємства в ринковій економіці є сталий фінансовий стан, оскільки від цього залежать своєчасність і повнота погашення його зобов’язань перед працівниками щодо розра­хунків з оплати праці, бюджетом, банками, постачальниками. Нера­ціональне використання фінансових ресурсів або їх брак негативно впливає на розрахунки підприємства з кредиторами, бюджетом тощо, є причиною погіршення результатів господарської діяльності.

Фінансовий стан підприємства залежить не лише від суми доходів, наявності засобів, а ще й від ефективного їх використання, тобто від якості фінансової роботи. А тому в умовах ринкової економіки вини­кає необхідність виявлення і мобілізації внутрішніх резервів поліп­шення фінансового стану. Зважаючи на це, одним із важливих об’єктів аналізу є вивчення правильності використання фінансових ресурсів за цільовим призначенням.

Отримані коефіцієнти і показники необхідно порівняти із встанов­леними нормативними (оптимальними) критеріями, з даними за попе­редній період і аналогічними показниками на однотипних підприєм­ствах або із середніми даними по галузі.

Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку вироб­ництва в умовах конкурентної боротьби.

Для великих акціонерних товариств, що торгують своїми акція­ми на біржах, доцільно розраховувати індекс Альтмана, який дає змогу оцінити імовірність

банкрутства. Індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період (три роки). Методика його розрахунку подана нижче.

Коефіцієнт ймовірності банкрутства (2-рахунок Альтмана):

Z = 3,3 К1 + 1,4 К2 + 1,2 КЗ + К4 + 0,6 К5