3. Методи, функції та завдання політичної науки

Методоло­гічна основа політології складається з загальнотеоретичних досліджень політики на рівні філософського обгрунтування її природи, теорій серед­нього рівня, які спрямовані на дослідження і формування окремих кон­цепцій політичного маркетингу, та конкретних емпіричних досліджень різних елементів політичної ситуації.

До загальнотеоретичних методів відноситься:

• структурно-функціо­нальний,

• метод конфліктології,

• метод символічного інтеракціонізму та обміну,

• метод біхевіоризму.

До емпіричних (прикладних) методів належать:

• метод вибіркового дослідження,

• метод польового дослідження,

• метод прихова­ного спостереження,

• метод експерименту.

Політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій, серед яких:

• описова (дескриптив­на),

• прогностична (функція наукового передбачення),

• інструментальна (технологічна),

• пояснювальна (інтерпретаційна),

• ідеологічна (програмова).

Описова функція полягає у пошуку відповідей на запитання: якою насправді є політична дійсність? У чому її природа та специфіка? Хто виступає суб'єктом політики?

Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? Чому ці факти мають саме такі властивості?

Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Результатом цієї функції є поява прогностичних гіпотез. Велике значення ма­ють дослідження комплексних політичних проблем, бо вони дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку основних сфер політичного життя, передбачити можливість настання негативних наслідків, спланувати шляхи і засоби оптимізації політичного керівницт­ва й управління. В умовах сучасної української реальності зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів та наслідків проведення політичних акцій.

Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з пошуками відпові­дей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату. Ідеологічна (програмова) функція полягає у розробці стратегії та напрямків розвитку суспільства, його політичних інститутів, по­літичних процесів тощо. Серед інших функцій політології – методологічна (охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань), світоглядна (утверджує цінності, ідеа­ли, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів, функція політичної соціалізації (забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури). Безумовно, усі зазначені функції тісно по­в'язані між собою і взаємодіють із загальними функціями політики, які висту­пають у цивілізованому суспільстві на перший план.

Перші спроби сформулювати завдання політології як навчальної дисципліни зроблені у доповіді комітету Американської асоціації політичних наук «Завдання політичної науки» (1951 р.). До основних завдань викла­дання політології відноситься:

• підготовка студента до виконання ролі громадянина;

• підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політична соціалізація студентської молоді;

• органічне поєднання політологічної думки України зі світовим політичним знанням;

• подолання стереотипних, уявлень про політику, як про виключно арену для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами норм ци­вілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування та ін.