Дозволи і пропозиції із модальними дієсловами

1.Щоб попросити дозволу на виконання якоїсь дії, використовуємо can/could:

Can/Could I take another biscuit?

Could виражає особливо ввічливе прохання. Для того, щоб змусити когось дати ствердну відповідь, використовуємо can’t/couldn’t. Couldn’t вживається тоді, коли промовець цілком впевнений, що відповідь буде негативна: Can’t/couldn’t we stay just a little bit longer? Please?

Для того,щоб дати дозвіл використовується can, а для відмови – can’t: Okay. You can stay in the spare room. No, you can’t another chocolate. При згоді чи відмові не використовується could/couldn’t. У дуже формальній англійській використовується may (not) , щоб попросити, дати чи відмовити у дозволі, а might використовується, щоб попросити дозволу: Might I ask…?

Ми використовуємо can (для теперішнього та майбутнього часів) та сould (для минулого), щоб передати дозвіл у непрямій мові: Jim says that we can borrow his book. He said we can/could use the car too. Щоб вказати, що хтось мав цілковитий дозвіл зробити щось у минулому, тобто у будь-який час, ми можемо використовувати could чи was/were allowed to, однак, коли мова йде про конкретну ситуацію, то вживається лише was/were allowed to, а не could:

Last century women were not allowed to vote. (or couldn’t vote).

Although he didn’t have a ticket, Ken was allowed to come in. (not could come in).

У заперечних реченнях може вживатися couldn’t або wasn’t/weren’t allowed to, щоб повідомити , що дозвіл не давався взагалі чи зокрема.

We couldn’t/weren’t allowed to open the presents until Christmas.

Ми вживаємо present perfect, past perfect, an infinitive, ми використовуємо be allowed to, а не can/could: They have been allowed to keep the Roman coins they found in their garden. She is unlikely to be allowed to travel on that airline again.

Коли ми пропонуємо щось зробити, або даємо пропозицію через пораду, ми використовуємо can/could: Can/could I help you with your bags? You can/could borrow my car if you want.

У пропозиціях. Які також є питаннями ми можемо використати shall/should: Shall/should I call for the taxi for you?

Якщо ми використовуємо could чи should, то ми не зовсім впевнені, що пропозицію приймуть.

Shall/should вживаються у запитаннях, які вимагають підтвердження чи поради: Shall/Should I put these books over here? Who shall/ should I pass the massage to?

Ми використовуємо’ Would (you) like,’ коли ми робимо пропозицію, але не ‘Will…’

Would you like me to get you some water?

У проханнях ми також використовуємо ‘I would like…’, але не ‘I will…’

Ми використовуємо should для I/we замість would у таких проханнях, але це дуже формально.

What will you have to eat/drink? (not What would you have to eat/drink?)

What would you like to eat? (not What will you like to eat/drink?)

Participles – дієприкметники

Дієприкметники мають 2 форми: дієприкметник теперішній – present participle (Ving), та дієприкметник минулий – past participle (Ved/3 кол.), який вживається у доконаних та пасивних часах.

Дієприкметник із залежними словами утворює дієприкметниковий зворот. Теперішній дієприкметниковий зворот вживається для того,щоб передати дію, яка відбувається одночасно із іншою дією у теперішньому, минулому, майбутньому часах. Уявний підмет дієприкметникового звороту співпадає із підметом головного речення:

Arriving at the party, we saw Robin standing alone. (=When we arrived at the party, we saw Robin standing alone. У більш формальній англійській теперішній дієприкметниковий зворот із Ving чи минулий дієприкметниковий зворот із Ved/2кол. має свій власний підмет:The test being correct, he wii get a good mark.

Теперішній дієприкметниковий зворот може виконувати в реченні наступні функції:

1. Означення (він дає якусь додаткову, уточнюючу, конкретизуючи інформацію про якийсь іменник): The girl wearing the black dress is Jane.

2. Обставина часу (вказує коли відбувається дія):

• Коли одна дія відбувається в середині іншої довшої дії, ми можемо використовувати теперішній дієприкметниковий зворот замість довшої дії: I met Helen walking to work yesterday. (= I met Helen when I was walking to work yesterday.)

• Якщо дві дії відбуваються одночасно, ми використовуємо теперішній дієприкметниковий зворот замість однієї із них: I walked out of the room smiling to myself. (= When I walked out of the room I was smiling to myself.)

• Коли одна дія відбувається перед іншою, ми можемо вжити дієприкметниковий зворот перший перфектний having + Ved/3кол. для першої дії: Having finished breakfast, I went out for a walk.

• Коли одна дія відбувається відразу за іншою, тоді використовуємо теперішній дієприкметниковий зворот: Taking the book out of the pocket, he started to read. (= He took the book out of the pocket and immediately started to read.)

• Ми часто вживаємо цей зворот у письмових оповідях після цитати, коли ми хочемо сказати, що хтось робив у той час, коли вони розмовляли: ‘Wait a minute,’ said Frank, running through the door.

• Якщо описана дія відносно довга порівняно із дією, описаною в головному реченні, ми використовуємо дієприкметниковий зворот 1 перфектний: Having driven five hours to the meeting, Don learnt that it had been postponed. Інколи ми можемо використовувати теперішній дієприкметниковий зворот із Ving чи минулий дієприкметниковий зворот having Ved/2кол. наголошує, що щось завершилося перед дією головного речення:

Taking off/Having taken off his shoes, Ray walked into the house.

3. Обставина причини та результату:

Knowing exactly what I wanted, I didn’t spend much time shopping.Точно знаючи що я хотів, я не витратив багато часу роблячи покупки.

Being slim, he could squeeze through the opening in the fence. Будучи худим, він зміг пролізти через отвір в плоті.

Having been invited to the party, we could hardly refuse to go. Оскільки нас запросили на вечірку, ми навряд чи могли відмовитися піти.

У цій ролі можуть вживатися і дієприкметники у заперечній формі ( not Ving) чи being + прикметник: Not knowing the answer to the question, he kept silent. Being ill, he didn’t go to school.

4. Обставина способу дії: I like to watch TV sitting on the sofa.

Теперішній дієприкметник не використовується:

1. коли є іменник між відносним займенником та дієсловом складнопідрядним означальним реченням: The man who Tim is meeting for lunch is from Taivan. (not…the man Tim meeting…)

2. коли подія чи дія, про яку іде мова у складнопідрядному означальному реченні відбувається перед подією чи дією решти речення, крім того випадку, коли коли друга дія є наслідком першого: The snow which fell overnight has turned to ice.( not The snow falling overnight…) and The snow which fell overnight has caused traffic chaos.(or The snow falling overnight has caused traffic chaos.)

3. Коли ми говоримо про одноразову, завершену дію у складнопідрядному означальному реченні, а не тривалу дію: The girl who fell over the ice broke her arm. (not The girl falling over …) and I pulled off the sheets which covered the furniture. (or… sheets covering the furniture.)

Минулий дієприкметник Ved/3кол. виражає пасивну дію, виконану раніше іншої дії в головному реченні: The book written by A. Christie is very interesting.

The boys being chosen for the team are under 9. ( The boys who are being chosen…)

В реченні може виконувати роль :

1. Означення: I live in the house built in 1988.

2. Обставини часу: When asked this question, he didn’t know what to say.

Дієприкметниковий зворот минулий Ved/3кол. чи being Ved/3кол.