4.2 Педагогічна характеристика рухливих ігр та забав для дітей молодшого шкільного віку (1-2 класи) у зв’язку з віковими особливостями їх фізичного розвитку

Характерною особливістю учнів молодших класів є їх велика рухова активність. Але діти швидко втомлюються від одноманітних рухів і статичних положень, хоч здатні до тривалої гри з постійною зміною різноманітних рухів. Якщо гра не відповідає можливостям учнів, вона перестає цікавити дітей і стає для них нудною. Дуже важливо вміло дозувати навантаження в грі. Адже надмірна емоційність під час гри заважає дітям контролювати свій стан. Коли з'являються симптоми втоми (пасивність, порушення точності і контролю дій, блідість тощо), потрібно зменшити навантаження. Регулювати його можна різними способами: скоротити тривалість гри, ввести перерви, змінити правила гри тощо.

З учнями 1-2-х класів проводяться переважно сюжетні ігри, з нескладними правилами, де немає розподілу на групи, команди («Два морози», «У ведмедя у бору» та ін.); рухи у таких іграх побудовані на наслідуванні тварин та птахів. Але і в цьому віці дітям цікаві й доступні нескладні ігри з елементами змагання, де гравці діляться на кілька команд («Передача м'яча», «Горобці», «Гонка м'ячів» і т.д.).

Ігри, які використовуються в 1-2-х класах, розвивають і вдосконалюють основні рухи та поширюють руховий досвід дітей. Це, в першу чергу, ігри з бігом, стрибками, метанням у ціль, на дальність, з подоланням невеликих перешкод, з вправами на рівновагу тощо.

4.3 Педагогічна характеристика рухливих ігр та забав для дітей молодшого шкільного віку (3-4 класи) у зв’язку з віковими особливостями їх фізичного розвитку

З учнями 3-4-х класів проводяться складніші ігри. Дітей цього віку приваблює гра з розподілом колективу гравців на групи (команди), кожна з яких намагається перемогти («День і ніч», «Швидко по місцях», «Піонербол» та ін.). Тут повторюються ігри, що вивчалися в 1-2-х класах, але не втратили своєї цікавості й легко варіюються з новими завданнями, з включенням у гру кількох ведучих («Гуси-лебеді», «Вовк у канаві», «Стрибки по купинах» та ін.), В іграх для третьокласників і четверокласників вимоги підвищуються, зокрема щодо точності виконання правил.

У кінці цього вікового періоду дітей починають особливо цікавити ігри, які потребують розв'язування досить складних рухових завдань, виявлення певних умінь та навичок у виконанні деяких технічних прийомів спортивних ігор.

4.4 Педагогічна характеристика рухливих ігр та забав для дітей молодшого шкільного віку 5-6 класів

Середній шкільний вік (5— 6 класи) характерний зростаючою стійкістю організму до виявлення фізичних зусиль. Інтенсивно зростають функціональні можливості, зникають неекономні рухи, які потребують над­мірної затрати сил, що дає змогу дітям брати участь в іграх з більшою інтенсивністю й відносною тривалістю рухових дій. У цьому віці міцніє кістково-зв'язуючий апарат, продовжує розвиватися м'язова система. Діти, особливо хлопчики, люблять ігри, де розвивається переважно сила. Хлопчики мають деяку перевагу над дівчатками в іграх із бігом на швидкість, з метанням на дальність і в ціль. Тому в ряді ігор дівчатка не можуть вступати в єдиноборство з хлопчиками. їм більше подобаються ігри з ритмічними ру­хами, елементами рівноваги, хоча в більшості командних ігор дівчатка й хлопчики грають разом.

Сюжети рухливих ігор для дітей середнього шкільного віку символічні, і вони розуміють їхню умовність, але діють відповідно до правил і з повною віддачею сил.

У цьому віці формується й зміцнюється вольова сфера, яскравіше виявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість та ініціатива. Діти можуть зосередитися на декількох умовах гри, здійснювати контроль над виконанням цілої групи правил. Тому можна використовувати командні ігри, де учасники вступають у безпосереднє зіткнення із суперником.

Організовуючи ігри, учитель повинен прагнути розвивати самостійність дітей, нерідко надаючи їм право самостійно обирати ведучих розподілятися по командах, визначати план дій у грі. Водночас діти не завжди правильно орієнтуються, у якому співвідношенні знаходяться самостійність і дисцип­лінованість, активність і витримка, сміливість і обережність. Рухливі ігри з великим фізичним і психічним навантаженням часто викликають спалахи різкості, нетерплячості. Учитель повинен пам'ятати про це, не допускаючи надмірного збудження й напруження.