- •Робота № 1. Розрив стального зразка зі зніманням діаграми розтягу.
- •Проведення випробувань.
- •Протокол випробувань
- •Робота № 2 Визначення модуля пружності при розтязі
- •Проведення випробувань.
- •Протокол випробувань
- •Робота № з Визначення коефіцієнта поперечної деформації сталі
- •Робота № 4 Випробування чавуна на стиск
- •Проведення випробувань.
- •Протокол випробувань
- •Протокол випробувань
- •Робота № 5 Випробування на стиск дерева до зруйнування
- •Протокол випробувань
- •Робота № 6 Випробування сталі на зріз
- •Проведення роботи.
- •Протокол випробувань
- •Робота № 7 Випробування дерева на сколювання
- •Проведення випробувань.
- •Протокол випробувань
- •Робота № 8. Випробування циліндричної пружини
- •Проведення випробувань.
- •Протокол випробувань
- •Робота № 9 Визначення критичної сили при поздовжньому згині
- •Проведення роботи.
- •Протокол випробувань
- •Робота № 10 Визначення ударної вязкості
- •Проведення роботи.
- •Протокол випробувань
- •Лабораторна робота № Визначення переміщень при згині стальної балки прямокутного поперечного перерізу, що вільно лежить на двох опорах
- •Проведення випробувань
- •Дослідження нормальних напруг при згині вільно лежачої балки
- •Проведення випробувань
- •Визначення реакції середньої опори в статично невизначеній балці
- •Дослідження косого згину балки, защемленої одним кінцем
- •Проведення випробувань
- •Дослідження косого згину балки, защемленої одним кінцем
- •Проведення випробувань
Проведення випробувань.
На
зразку діаметром
відмічаємо рисками розрахункову довжину
, і встановлюємо в захвати випробувальної
машини. Вибравши швидкість і режим
навантаження проводимо розтяг. По руху
стрілки спостерігаємо характерні
значення навантаження
(по зупинці стрілки),
і
(в момент розриву).
Звертаємо
увагу на процес появи «шийки» локалізації
деформування.
Після
руйнування вимірюємо довжину робочої
зони між рисками
, діаметр «шийки» в перерізі розриву
.
Порівняння залишкової деформації і показників силовимірювача з записаною діаграмою дозволяє визначити реальний масштаб діаграми по навантаженню і деформації.
За допомогою приведених вище формул з врахуванням масштабу і визначаємо характеристики міцності та пластичності, роботу та питому роботу деформування. Дані заносимо до протоколу випробувань, №1.
Протокол випробувань
до лабораторної роботи №1.
Робота № 2 Визначення модуля пружності при розтязі
Мета роботи. Вивчення залежності між навантаженням і деформацією в пружній області деформування при розтязі стержня, визначення модуля пружності.
Загальні відомості. Для забезпечення нормальної роботи конструкція повинна задовольняти необхідним умовам міцності і жорсткості. В окремих випадках допускається деформація конструктивних елементів в границях зони пропорціональності, де справедливий закон Гука, який встановлює лінійну залежність деформації від напруження.
У випадку одновісного розтягу закон Гука формулюється у вигляді:
де - нормальне напруження;
-
відносна поздовжня деформація;
Е- коефіцієнт пропорціональності, який називається модулем пружності першого роду або модулем Юнга.
Модуль пружності - одна із фізичних констант матеріалу, який характеризує його здібність чинити опір пружним деформаціям і широко використовується в інженерних розрахунках на міцність.
При розтязі стержня постійного перерізу, враховуючи залежність
одержимо вираз для модуля пружності:
де F - поздовжнє навантаження;
-
початкова розрахункова довжина зразка;
-
абсолютна поздовжня деформація
розрахункової довжини
зразка,
A -площа поперечного перерізу зразка.
Враховуючи, що E, F, - постійні величини, навантажуючи зразок рівними долями поздовжньої сили F до границі пропорціональності і фіксуючи абсолютні прирости поздовжньої деформації можна одержати підтвердження закону Гука.
|
Рис.4. Схема експериментальної установки |
Для
замірювання абсолютної деформації
використовується прилад, що зветься
тензометром. З метою виключення впливу
позацентрового розтягу на реєструючи
показники застосовується пристрій,
схема якого показана на рис. 4. За допомогою
струбцин 3 до бічної поверхні циліндричного
зразка прижимається рухома 4
і
нерухома 5 призми, відстань між якими
являється базою приладу. Подовження
бази при навантаженні через призму 4 і
важелі в корпусі передається нажимним
стержням індикаторів, внаслідок чого
стрілка відхиляється на величину
і
відповідно. Середнє значення подовження
визначається виразом:
