- •1. Вартість підприємства і вартісний підхід до управління
- •Поняття вартості бізнесу. Види вартості
- •1.2 Сучасні теоретичні концепції управління вартістю
- •1.3. Фактори, що впливають на величину вартості підприємства
- •1.4. Основні показники ефективності управління вартістю
- •1.5. Організація процесу управління вартістю
- •2. Інструментарій оцінки підприємства
- •2.1. Принципи оцінки активів (підприємства)
- •2.2. Підготовка інформації для проведення оцінки
- •2.3. Загальна характеристика підходів до оцінки вартості підприємства
- •2.4. Дохідний підхід
- •2.4.1. Метод прямої капіталізації
- •2.4.2. Ставка доходу на капітал (ставка дисконту)
- •2.4.3. Метод дисконтованих майбутніх доходів
- •2.5. Ринковий (порівняльний підхід)
- •2.5.1. Методи порівняльного (ринкового підходу)
- •2.5.2. Формування підсумкової величини вартості
- •2.6. Витратний (майновий) підхід
- •3. Сучасні інструменти вартісного управління
- •3.1. Моделювання вартості бізнесу
- •3.2. Інтегральна система управління вартістю на основі збалансованих карт показників
- •4. Управління ліквідністю і фінансовою стійкістю підприємства
- •Поняття та показники ліквідності та фінансової стійкості
- •Показники ділової активності підприємства та шляхи її підвищення
- •Аналіз структури і динаміки активів і пасивів підприємства
- •Управління структурою активів і пасивів підприємства
- •5. Управління прибутком підприємства
- •Інформаційно-методичне забезпечення управління прибутком
- •Цінова політика підприємства та її вплив на формування доходів
- •Управління витратами підприємства
- •Дивідендна політика підприємства та її вплив на його вартість
- •6. Управління структурою капіталу підприємства
- •6.1. Загальна характеристика та основні відмінності між власним та позичковим капіталом підприємства.
- •6.2. Визначення вартості власного та позикового капіталу підприємства
- •6.3. Теорії, за якими структура капіталу підприємства впливає на його вартість
- •6.4. Фінансовий леверидж. Ефект фінансового важелю (левериджа)
- •7. Вплив стратегічних альтернатив розвитку на вартість бізнесу
- •7.1. Стратегія і життєвий цикл компанії
- •7.2. Публічне розміщення акцій (ipo) як інструмент підвищення капіталізації бізнесу
- •7.3. Оцінка і стратегії управління вартістю компанії в процесі реорганізації
- •7.3.1. Способи реорганізації юридичних осіб
- •7.3.2. Фінансова ефективність при злиттях і поглинаннях
- •7.4. Викупи з борговим фінансуванням: зміст і оцінка ефективності
- •Література
2.3. Загальна характеристика підходів до оцінки вартості підприємства
Враховуючи, що очікування власників, ризик, структура і обсяг майбутніх вигод унікальні для кожної окремої компанії, не можна за допомогою якоїсь уніфікованої формули визначити вартість усіх підприємств у будь-якій виникаючій ситуації. Тому для оцінки були розроблені різні підходи і методи.
Розрізняють три концепції оцінки підприємств (бізнесу):
• дохідна концепція;
• ринкова концепція;
• витратна концепція.
Концепція по доходу найбільшим чином відображає основне припущення оцінки підприємства, що вартість підприємства (бізнесу) дорівнює поточній вартості майбутніх доходів від володіння ним. Згідно з концепцією по доходу, оцінювач оцінює майбутні доходи підприємства та дисконтує / капіталізує їх на момент оцінки. В даному випадку застосовують оціночний принцип очікування.
Ринкова концепція припускає, що вартість підприємства може бути оцінена шляхом проведення аналізу недавніх продажів порівняних компаній або цінних паперів відкритих акціонерних товариств. Таким чином, ринковий підхід заснований на застосуванні принципу заміщення.
Витратна концепція припускає, що вартість активу дорівнює витратам на його заміщення або відновлення за вирахуванням знижки на фізичний знос і застарівання. В оцінці бізнесу дана концепція застосовується для оцінки нового будівництва, унікальних об'єктів або підприємств, вартість яких не на багато перевищує вартість їх матеріальних активів. Також витратна концепція застосовується для оцінки окремих складових підприємства та в цілях страхування. Даний підхід базується на принципах заміщення, найбільш ефективного використання активів, збалансованості, економічної величини та економічного поділу.
Перераховані підходи до оцінки бізнесу тісно взаємопов'язані. Кожен з трьох підходів припускає використання при оцінці властивих йому методів.
2.4. Дохідний підхід
2.4.1. Метод прямої капіталізації
Усі дохідні методи оцінки бізнесу оцінюють поточну вартість майбутніх вигод від володіння бізнесом. Підходи витратної і ринкової концепції роблять таку оцінку непрямо.
Дані методи оцінки вважаються найбільш прийнятними з точки зору інвестиційних мотивів.
Характеристика вартості підприємства, одержаної підходами капіталізованих доходів і дисконтованих майбутніх доходів.
• Залежно від проведених коригувань грошового потоку (прибутку) і використовуваних коефіцієнта капіталізації та ставки дисконту, вартість може представляти або вартість контрольного пакета, або вартість міноритарної частки. Тому отримана вартість може вимагати таких коригувань: премії за контрольний пакет або знижки за міноритарну частку.
• Якщо ставка дисконту або коефіцієнт капіталізації були знайдені на основі даних за порівнянними компаніями, акції яких обертаються на фондових ринках, то отримана вартість підприємства, що оцінюється, представлятиме собою вартість підприємства, як відкритого. В цьому випадку може знадобитися застосування знижки на недостатню ліквідність.
Цей підхід передбачає використання таких методів оцінки:
• прямої капіталізації потоку доходів;
• дисконтованих грошових потоків;
• надлишкових прибутків.
Згідно з методом прямої капіталізації, для отримання оцінки вартості підприємства річний дохід ділиться на відповідний коефіцієнт капіталізації.
Формула оцінки вартості методом прямої капіталізації:
Вартість = Потік доходу / Коефіцієнт капіталізації (8)
В якості потоку доходу можуть виступати: чистий прибуток або грошовий потік .
Коефіцієнт капіталізації зазвичай визначається, як різниця між ставкою дисконту (ставкою доходу на капітал) для підприємства, що оцінюється, і його очікуваним середньорічним темпом росту. Отже, коефіцієнт капіталізації для підприємства звичайно нижче його ставки дисконту. Коефіцієнт капіталізації використовується для прямого перерахунку потоку доходу (зазвичай чистий прибуток або чистий грошовий потік) за один рік в якості множника або дільника у вартість підприємства.
Оскільки коефіцієнт капіталізації визначається на основі ставки дисконту (ставки доходу на капітал), то в багатьох випадках оцінювач, в першу чергу, повинен установити величину ставки дисконту для оцінюваного підприємства. Ставка дисконту, як правило, визначається одним з наступних підходів: модель оцінки капітальних активів (САРМ) або кумулятивний підхід. Ставка дисконту, знайдена будь-яким з цих підходів, являє собою ставку дисконту для чистого грошового потоку. Віднявши з неї очікуваний середньорічний темп росту, ми отримаємо коефіцієнт капіталізації для чистого грошового потоку.
Формула для знаходження коефіцієнта капіталізації для чистого грошового потоку:
R = r – g, (9)
де R- коефіцієнт капіталізації;
r - ставка дисконту (ставка доходу на власний капітал);
g - очікуваний середньорічний темп зростання.
Дана формула правильна, якщо:
• бізнес підприємства, що оцінюється, має необмежений строк життя;
• щорічний відсоток зростання або зниження коливається в межах однієї передбачуваної ставки трендової лінії (g).
Якщо потрібно знайти коефіцієнт капіталізації для чистого прибутку, який, як правило, відрізняється від коефіцієнта капіталізації для чистого грошового потоку, розглянутого вище, то необхідно зробити подальші перетворення:
1. Розділити нормалізований чистий прибуток оцінюваного підприємства на величину його чистого грошового потоку.
2. Помножити отримане значення на коефіцієнт капіталізації для чистого грошового потоку.
Необхідно також ретельно вибрати період діяльності оцінюваної компанії, дохід якої буде капіталізуватися.
Вартість, отримана підходом капіталізованих доходів, це вартість 100% власного капіталу компанії. Якщо оцінюється міноритарний пакет акцій, то необхідно знизити вартість на величину знижки на міноритарну частку. Крім цього може знадобитися внесення поправок на надлишок (дефіцит) активів, невиробничі активи і низьку ліквідність.
