Автоматичне повторне вмикання

Значна частина коротких замикань (КЗ), що виникають в електроустановках, мають короткочасний характер і при досить швидкому відключенні пошкоджень релейним захистом самоусуваються. Для зменшення часу перерви електропостачання споживачів і прискорення повторного вмикання електроустановки використовуються спеціальні пристрої автоматичного повторного вмикання (АПВ).

Згідно ПУЭ застосування АПВ обов'язкове на всіх повітряних і змішаних (кабельно-повітряних) лініях напругою вище 1 кВ. Найбільш ефективне АПВ повітряних ліній з однобічним живленням, оскільки, як показує досвід експлуатації, в 60-80% випадків аварійних відключень АПВ забезпечує безперебійність електропостачання, тобто повторне вмикання виявляється успішним. Пристроями оснащуються також усі поодиноко працюючі трансформатори потужністю 1000 кВА й більше і трансформатори меншої потужності, що живлять відповідальне навантаження.

АПВ класифікуються по виду обладнання:

• АПВ ліній, АПВ шин, АПВ трансформаторів, АПВ електродвигунів;

• по числу фаз вимикача, що включаються: трифазне АПВ (ТАПВ) і однофазне АПВ (ОАПВ);

• по кратності дії: АПВ одне-двох і багаторазової дії;

• по способу впливу на привід вимикача: механічні АПВ, вбудовані в пружинний або вантажний привод, і електричні АПВ, виконані за допомогою релейного захисту.

До пристроїв АПВ пред'являються наступні основні вимоги:

• пуск АПВ повинен відбуватися при виникненні невідповідності між положенням вимикача й поданою командою, тобто при аварійному відключенні вимикача;

• АПВ повинне з відповідними витримками часу замикати ланцюг вмикання вимикача й автоматично повертатися в положення готовності до нової дії;

• тривалість імпульсу, що включає, повинна бути достатньою для надійного вмикання вимикача;

• АПВ не повинне приходити в дію при оперативному відключенні вимикача й після його оперативного вмикання на ушкоджену лінію;

• повинна бути виключена можливість багатократних вмикань вимикача на стійке КЗ.

В АПВ повинна бути передбачена можливість прискорення дії захисту до й посля АПВ.

Прискорення захисту до АПВ полягає в тому, що до АПВ вимикач відключається неселективним захистом миттєвої дії, а після АПВ цей захист виводиться й залишається тільки селективний захист із витримкою часу, внаслідок чого усувається неправильна дія захисту.

Прискорення захисту після АПВ полягає в тому, що до спрацьовування АПВ захист діє з витримкою часу, а після спрацьовування - миттєво. Тут зменшується час дії струму КЗ при вмиканні АПВ на не усунуте КЗ.

Пристрій АПВ повинен забезпечувати необхідну витримку часу з моменту вимикання вимикача до моменту замикання його контактів при повторному вмиканні, т.е.

де t_в - власний час вмикання вимикача; t_д - додатковий час, створюваний пристроєм АПВ.

Для другого й третього циклів АПВ величина t визначається тривалістю без струмової паузи, необхідної для відновлення вимикаючої здатності вимикача після вимикання КЗ у попередніх циклах.

Звичайно для другого циклу АПВ t = 10-15 с, а для третього - t = 60-120 с.

Пристрої АПВ дозволяють максимально використовувати потужність генераторів, пропускну спроможність електричних мереж і не вимагають великих капітальних витрат.

Подача імпульсу на вмикання вимикача (пуск АПВ) здійснюється одним з наступних способів:

від невідповідності положення вимикача і його ключа управління у цьому випадку пуск АПВ забезпечується при будь-якому неоперативному відключенні вимикача простими засобами;

від релейного захисту з одночасною подачею імпульсу на вимикання вимикача, такий пуск менш універсальний і більш складний, ніж пуск від невідповідності, і рекомендується тільки там, де він спрощує схему.