- •Питання вступного іспиту до аспірантури кнуКіМ з курсу філософії
- •1. Філософія як форма культури. Історична еволюція змісту та методів філософствування.
- •2. Онтологічне питання в філософії. Буття людини та буття природи.
- •3. Філософські концепції в цивілізаціях Стародавнього Сходу.
- •4. Гносеологічне питання в філософії. Знання та незнання.
- •5. Антична філософія. Характеристика основних напрямів та шкіл.
- •7. Сократ та його вчення.
- •8. Поняття “філософської системи”.
- •9. Учення Платона.
- •10. Поняття “філософського методу”.
- •11 Філософська система Аристотеля.
- •12 Характеристика “софістики”.
- •13 Стоїцизм як філософська система та стиль життя. Учення Сенеки.
- •14 Предмет та методи логіки. Основні значення терміна "логіка"
- •Об'єкт і предмет науки логіки
- •15 Атомістична концепція Лукреція Кара.
- •16 Філософський метод діалектики.
- •19 Основний зміст філософії Середньовіччя.
- •20 Цинізм (кінізм) як філософська система та стиль життя.
- •21 Характеристика платонізму та неоплатонізму.
- •22 Сутність полеміки між “номіналістами” та “реалістами”.
- •23 Характеристика аристотелізму
- •24 Сутність “раціоналізму” та “емпіризму”.
- •25 Теософія та її відмінності від філософії.
- •26 Логічні методи умовиводу: “дедукція”, “індукція”, “трансдукція”.
- •27 Гуманізм епохи Відродження та його “зворотна сторона”: титанізм та людинобожжя.
- •28 Філософський ідеалізм та його відмінність від буденного розуміння “ідеалізму”.
- •29 Основні філософські ідеї доби Відродження (Кузанський, Бруно, Монтень).
- •30 Філософський матеріалізм та його відмінність від матеріалізму у його буденному розумінні.
- •31. Основні філософські ідеї епохи Модерну або Нового часу (Бекон, Декарт).
- •32.“Річ-у-собі” в філософії Імануїла Канта.
- •33.Філософські погляди французьких матеріалістів хуііі ст. (Дідро, Гольбах, Гельвецій).
- •34. “Антиномії” Імануїла Канта.
- •35 Раціоналізм Рене Декарта (картезіанство) та сенсуалізм Джона Локка
- •36 “Ідея” в філософії Платона.
- •37. Суб’єктивно-ідеалістична концепція Джорджа Берклі.
- •38. Філософські “категорії” як всезагальні поняття.
- •39. Суб’єктивно-ідеалістична концепція Давида Юма.
- •40. “Поняття” як логічна форма мислення.
- •41. Філософська концепція Імануїла Канта.
- •42. “Закон” у філософському розумінні.
- •43.Основні ідеї німецької “класичної філософії”.
- •44. “Метафізика” як протилежність “діалектики”.
- •45. Філософські та політичні погляди Йогана Фіхте.
- •46. Марксистська філософія “діалектичного та історичного матеріалізму”.
- •47. Філософська система Фрідріха Шеллінга.
- •48. Філософські категорії “форми” і “змісту.
- •49. Філософська система Георга Гегеля.
- •50. Філософські категорії “сутності” і “явища”
- •51. Філософська концепція Людвіга Фейєрбаха.
- •52. Філософські категорії “необхідності” та “випадковості”.
- •53. Марксизм і філософія.
- •54. Єдність “логічного ” та “історичного” як принцип пізнання.
- •55. Німецька “філософія життя” другої половини хіХст. (Шопенгауер, Ніцше).
- •56. Етичні категорії “істини”, “правди” та “справедливості”.
- •57. Філософська думка у Київській Русі.
- •58. Єдність “конкретного” і “абстрактного” як принцип пізнання.
- •59. Філософське вчення Григорія Сковороди.
- •60. Філософія “екзистенціалізму”.
- •61. Стан філософської думки в Україні в середині хіх та на початку хх ст.
- •62. Філософська “герменевтика”.
- •63. Історичний розвиток філософії в Україні та Росії: візантійські та західні впливи.
- •64. Філософська “феноменологія”.
- •65.Філософсько-ліберальні погляди Петра Чаадаєва.
- •66. Феномен “практики” з філософської точки зору.
- •67. Тарас Шевченко як національний мислитель.
- •68. ”Теорія” і “практика”.
- •69. Основні напрями в сучасній зарубіжній філософії.
- •70. “Гіпотеза” як форма мислення.
- •71. Стан та перспективи розвитку філософської думки в незалежній Україні.
- •72. “Мистецтво” як форма культури.
8. Поняття “філософської системи”.
9. Учення Платона.
Платон относится к категории философов античной эпохи. Этот мыслитель сделал глубочайшее влияние на дальнейшую судьбу целой европейской та мировой философии.
Платон родился около 427 года до нашей эры, в семье аристократов, принимал участие в политической жизни Афин. Род Платона был очень известным: отец Платона Аристон занимал должность при правителе Афин, а предком матери Платона Периктионы был Солон – величайший из законодателей города Афин.
Свое первое образование Платон получил в одной из афинских школ. Его преподаватели стремились дать знание и передать опыт в области таких наук как риторика, которой занимался лучший риторик античного времени – Дионисий; музыка – где сильнейшим оказался преподаватель Драконт, и гимнастика – в которой стал выделятся Аристокл. Но больше всего, Платон любил слушать оратора Кратила, который относился к приближенным софистам. Тем не менее, софисты принадлежали к гераклитовской группе.
А также он обучался искусству живописи и трагизма в известных представителей Эллады. Платон и сам питался заниматься сложением дифирамб, посвященных древнегреческому богу плодородия Дионису, он также увлекался античным театром, а именно постановкой комедий представителей этого искусства – Аристофана и Софрона. Платон занимался сложением эпиграмм для комедий.
В Афинах мыслитель впервые встречается на склонах Акрополя с Сократом , где за всю свою жизнь услышал удивительный разговор этого влиятельного античного философа с жителями Афин. Можно утверждать, что встреча с Сократом перевернула всю жизнь Платона, повлияла на его мировоззрение, так как искусство заменила философия. Философия Сократа сделала большое влияние на жизнь Платона.
Платон даже сжег свои поэтические произведения, отказался навсегда от политики, посвящая свою жизнь только философии. Кроме того, ему удалось сформировать философскую школу, которая в течении времени превратилась в известную во всем мире Академию философа Платона. За создание академии он должен благодарить своего учителя – философа Сократа. А поэтому Платон был верным учеником Сократа до конца своей жизни, лучшим собеседником.
Некоторые исследователи утверждают, что Платон отличался своей застенчивостью и замкнутостью. После смерти своего учителя и философа Сократа, Платон переезжает в Мегару к математику Эвклиду. Именно здесь собирались последователи философии Сократа – его ученики. Очень много путешествует, сначала по Южной Италии, в городе Локре встречается с Тимеем – представителем пифагорейской школы, с именем которого связанный диалог философа Платона.
Это путешествие планировалось заранее Платоном, так как предполагалась встреча с пифагорейцами. На острове Сицилии знакомится с Дионом – приближенным царя-деспота Дионисия І. Отведал Северную Африку – с которой происходил античный математик Феодор. Свое время этот математик обучал Сократа. Платон также побивал в Египте, где вел философские беседы с жрецами.
Философ Платон попадает в рабство, из которого был освобожден, скорее спасен. Платон занимается созданием академии, которая могла б обучать знанию в области философии, диалектики, методологии, индуктивного и дедуктивного познания.
Академия начинает формироваться около 385 года до нашей еры. Из ее среды вышли известные философы, которые продолжали создавать идеи, мысли, способствуя развитию античного общества, культуры, и разного рода наук.
Платон умер около 347 года до нашей еры, но его произведения сделали большое влияние на мировую философскую мысль.
