3. Структура, обсяг та зміст курсової роботи

3.1 Курсова робота повинна мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження описово-розрахункового характеру.

Обсяг роботи: 35-40 сторінок.

Курсова робота повинна складатися з таких основних частин: титульної сторінки, завдання на роботу, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Оформлення титульної сторінки та змісту надаються у додатках (див. Додаток Б).

3.2 У вступі обґрунтуються актуальність та практична значущість обраної теми. У цій частині визначається мета роботи, поставлені завдання (вони перераховуються відповідно до плану); об’єкт дослідження; зазначаються методи дослідження; теоретико-методологічні та інформаційні джерела, що були використані в процесі дослідження.

Ключові слова для формування завдань курсової роботи: визначити; обґрунтувати доцільність використання; оцінити; проаналізувати (тенденції…, ефективність…, конкретні переваги…, сильні/слабкі сторони організації та/або її конкурентів тощо); розглянути інформаційну базу…, розробити пропозиції;

Ключові слова для опису методів та інформаційних джерел: “У роботі буде використано ….. методи дослідження” “Інформаційною базою є нормативні документи, вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та матеріали поточної діяльності ….. (назва об’єкту)”.

Рекомендація: вступ до курсової роботи доцільно писати після виконання її основної частини, зроблених висновків і внесених пропозицій.

3.3. Основна частина курсової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття змісту обраної теми. Як правило, ця частина складається з трьох розділів: теоретичного, аналітичного та підсумково-рекомендаційного. Наприкінці кожного розділу подаються висновки на підставі викладеного в ньому матеріалі.

3.3.1. У першому, теоретичному розділі (приблизно на 10 сторінках) може бути 2 параграфи. В них розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми, виходячи з аналізу використаних законодавчих та нормативних документів, наукових джерел. Необхідно розглянути ступінь розкриття обраної теми в науковій літературі, доцільно при цьому порівняти різні погляди науковців, які працювали над цією проблемою. Слід використовувати опубліковані статистичні дані з посиланням на джерела;

3.3.2. Другий, аналітичний розділ викладається на 10-12 сторінках і складається з двох параграфів.

У першому параграфі подається характеристика об’єкта дослідження в такій послідовності:

• загальна характеристика підприємства: форма власності, організаційно-правова форма підприємства та його галузева приналежність; дата та мета заснування, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за останні 3 звітних роки, організаційна структура управління, дані про чисельність працюючих;

• розрахунки ефективності господарської, фінансової та ЗЕД підприємства: динаміка обсягів виробництва та продажу, товарна структура експорту та імпорту при наявності, характеристика залучених інвестиційних коштів, динаміка повернення кредитних коштів, розрахувати формули та здійснити відповідні розрахунки для обґрунтування фінансової стійкості підприємства та ефективності ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Основні результати господарської діяльності організації за минулі роки, інформація з оперативної, статистичної та бухгалтерської звітності наводяться у формі узагальнених таблиць або графіків (саме тут завжди є можливим використання ПК).

У другому параграфі аналізуються особливості використання міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій на об’єкті дослідження: система зовнішньоекономічної діяльності (динаміка пороках експорту та імпорту, географічна структура та товарна структура експорту та імпорту), опис механізму кредитних, розрахункових та/або валютних операцій підприємства, оцінка їх ефективності, напрями оптимізації та вдосконалення міжнародних валютно-фінансових відносин підприємства.

Предмет дослідження наводиться з відповідною назвою: “Сучасний стан ….. (предмет дослідження) на ….. (об’єкт дослідження)” (приблизно на 12-15 сторінках). Цей підрозділ повинен містити описання та характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми на підприємстві, її ґрунтовний аналіз.

Викладений текст ілюструється таблицями, діаграмами та рисунками, побудованими на підставі аналізу фактичного матеріалу. Копії реальних документів (при можливості ) можна винести у Додатки.

Усі аналітичні розрахунки, моделі, таблиці, графічні ілюстрації повинні супроводжуватися аналізом та висновками, що дозволять розкрити сутність міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій, що досліджується, їх особливості та тенденції розвитку. Поглиблений аналіз допоможе виявити невикористані резерви (можливе використання ПК).

3.3.3. Третій, підсумково-рекомендаційний розділ (подається на 7-8 сторінках) може мати такі назви: “Удосконалення ….. (предмету дослідження) на …. (об’єкті дослідження)” або “Шляхи вдосконалення ….. (предмету дослідження) на ….. (об’єкті дослідження)”.

Тут визначаються результати проведеного аналізу системи міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій на об’єкті дослідження, діяльності менеджерів з вибору та реалізації міжнародних кредитних, розрахункових та валютних операцій.

Після підсумків подаються пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи. Пропозиції повинні бути детально обґрунтованими і виходити з виявлених відхилень від оптимальних показників, проблем та недоліків у діяльності підприємства зі здійснення міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій.

Можна використовувати такі вислови: “Як свідчить аналіз, проведений у п.2.1., у роботі ….. існує такий істотний недолік як ….”, або “Для успішного подальшого розвитку ….. можна запропонувати ….”, або “З метою …. можна запровадити …”

Пропозиції можуть розроблятися на основі використання сучасного досвіду найвідоміших фірм світу (при цьому студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд). Водночас, якщо ця пропозиція зараз є нереальною для конкретного об’єкту дослідження, потрібно обов’язково пояснити причини (відсутність коштів; недосконалість вітчизняного законодавства; неврахування особливостей законодавства іноземного партнера, а також культурних, політичних, економічних особливостей країни-партнера; непідготовленість кадрів, нестабільність вітчизняної економіки та політики тощо). Таким чином студент продемонструє реалізм мислення та знання проблем реального об’єкта.

3.4. В узагальнених висновках та пропозиціях (викладаються на 2 – 3 сторінках) необхідно зазначити, якою мірою автор виконав поставлені завдання і досягнув мети курсової роботи. У цьому розділі не можуть з’явитися пропозиції, які не були розглянуті раніше.

3.5. Завершується робота списком використаних джерел. Перелік джерел укладають у такій послідовності:

1. Конституція та Закони України (у хронологічній послідовності);

2. Укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

3. директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

4. монографії, брошури, підручники, статті з журналів (алфавітний порядок);

5. іншомовні джерела;

6. електроні джерела.

У переліку джерел можуть також наводитися поточні матеріали підприємства: інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (алфавітний порядок).

3.6. Додатки. До тексту курсової роботи додаються різні ілюстровані матеріали, які використані в курсовій роботі при аналізі діяльності підприємства. Вся інформація, яка не увійшла до складу основної частини, але яку студент вважає доцільним вмістити у курсову роботу, входить до складу Додатків і представляється у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної статистичної звітності. У Додатках подаються такі матеріали:

• реальні документи підприємства, що є об’єктом дослідження;

• рекламні матеріали;

• використані математичні доведення, формули, розрахунки;

• інструкції, методичні матеріали, опис алгоритмів і комп’ютерних програм, що використовувалися у процесі виконання курсової роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру.