- •Тема 1 Правове регулювання підприємницької діяльності…………………………6
- •Тема 2 Правові підстави для розбудови системи безпеки на підприємствах та
- •Тема 3 Охоронна та детективна діяльність в інтересах підприємця………………..26
- •Тема 4 Правове регулювання захисту інформації з обмеженим доступом
- •Тема 5 Взаємодія підприємств з правоохоронними та контролюючими органами державної влади……………………………………………………………………………….60
- •Тема 6 Правопорушення в сфері підприємницької діяльності. Юридична відповідальність за порушення у сфері господарювання………………………………..71
- •Тема 7 Перспективи правового регулювання безпеки підприємств в Україні…….79
- •Тема 1 Правове регулювання підприємницької діяльності
- •Підприємницьке право і підприємницька діяльність в Україні: її визначення, ознаки та принципи.
- •1)Загальні; 2) спеціальні.
- •Вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
- •Підприємства як суб’єкти підприємницької діяльності.
- •1.3 Правове регулювання діяльності державних підприємств в Україні.
- •Установчі документи юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності.
- •1.5 Особливості здійснення регуляторної політики органами державної влади.
- •Тема 2 Правові підстави для розбудови системи безпеки на підприємствах та установах України. Загрози діяльності господарчим суб’єктам
- •2.1 Загрози бізнесу. Ризики та їх вплив на економічну безпеку підприємств та установ.
- •1. За сферами виявлення:
- •2. За формами інвестування:
- •3. За джерелами:
- •2.2 Об'єкти та суб'єкти системи безпеки підприємства.
- •2.3 Принципи організації та основні завдання служби безпеки підприємств та установ
- •2.4 Правове забезпечення та державні гарантії для розбудови системи безпеки на підприємствах та установах України.
- •3.6 Об’єкти та суб’єкти охоронної діяльності, їх права і обов’язки.
- •3.7 Порядок застосування персоналом охоронних закладів фізичного впливу та спец.Засобів, порядок використання службових собак.
- •3.8 Взаємодія персоналу охоронних закладів з правоохоронними органами.
- •3.9 Правове забезпечення охоронної діяльності в інтересах підприємців в України.
- •Тема 4 Правове регулювання захисту інформації з обмеженим доступом в Україні.
- •4.1 Поняття, правові ознаки та види інформації.
- •4.2 Поняття та види інформації з обмеженим доступом.
- •4.3 Поняття та правове регулювання державної таємниці як різновида інформації з обмеженим доступом.
- •4.4 Особливості обігу інформації з обмеженим доступом суб’єктів господарювання.
- •Інформація з обмеженим доступом про особу на підприємстві.
- •4.6 Правове забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом в інтересах підприємців в України.
- •Основні принципи інформаційних відносин:
- •Гарантії права на інформацію:
- •Види правової відповідальності за порушення у сфері обігу та використання інформації
- •Тема 5 Взаємодія підприємств з правоохоронними та контролюючими органами державної влади.
- •5.1 Поняття та класифікація правоохоронних і контролюючих органів, їх компетенція та сфери діяльності.
- •5.2 Порядок і умови проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами.
- •Планові та позапланові перевірки: спільні ознаки та відмінності
- •Основні етапи перевірок контролюючими органами:
- •5.3 Права та обов’язки суб’єктів господарювання під час перевірок контролюючими органами.
- •5.4. Особливості надання інформації з обмеженим доступом контролюючим органам.
- •5.5 Відшкодування збитків, завданих незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •Тема 6 Правопорушення в сфері підприємницької діяльності. Юридична відповідальність за порушення в сфері господарювання.
- •6.1 Види правопорушень у господарській діяльності, їх ознаки.
- •6.2 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •6.3 Склади злочинів у сфері здійснення підприємницької діяльності та забезпечення захищеності бізнесу.
- •6.4 Адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність у сфері бізнесу.
- •Тема 7 Перспективи правового регулювання ситеми економічної безпеки підприємств в Україні.
- •Впровадження Європейських стандартів та кращого світового досвіду як чинник створення ефективної системи підрозділів економічної безпеки на підприємствах в Україні.
- •1. Дозвільна система
- •2. Ліцензування
- •3. Адміністративні послуги
- •4. Започаткування бізнесу і вихід з бізнесу
- •5. Державний нагляд і контроль
- •6. Реформування митних процедур
- •7. Створення інфраструктури сприяння розвитку підприємництва
- •8. Державна регуляторна політика
- •Рекомендована література та джерела інформації:
6.2 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні. Термін "економічні" означає, що за змістом господарсько-правова відповідальність є економічною. Це негативний економічний вплив на правопорушника, щоб стимулювати його виконати зобов'язання.
Термін "майнові санкції" є юридичним еквівалентом попереднього терміна і означає, що з точки зору форми господарсько-правова відповідальність є юридичною відповідальністю. Цю відповідальність застосовують лише у правовій формі, якою є передбачені законом або договором майнові (економічні за змістом) санкції.
Види господарсько-правової відповідальності розрізняють залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення.
За цим критерієм у теорії господарського права розрізняють:
1) відшкодування збитків;
2) штрафні санкції;
3) оперативно-господарські санкції;
4) конфіскація;
5) господарсько-адміністративні штрафи;
6) планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції;
7) господарсько-організаційні санкції.
Відшкодування збитків як вид відповідальності різнобічне врегульовано законом. По-перше, визначено юридичні підстави його застосування: "В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані ним збитки" (ч. 1 ст. 203 ЦК). По-друге, визначено види втрат кредитора, які визначаються як збитки. Це витрати кредитора; втрата або пошкодження його майна; доходи, які він одержав би, якби боржник виконав зобов'язання (ч. 2 ст. 203 ЦК). Як правило, збитки не є майновою санкцією заздалегідь визначеного розміру. Саме в цьому полягає універсальність їх застосування. Проте труднощі в обрахуванні їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції. По-третє, законодавець застосовує офіційне тлумачення збитків та певні способи визначення їхнього розміру.
Чинним господарським законодавством передбачаються й інші випадки відшкодування господарюючими суб'єктами збитків.
Штрафні санкції. Штрафна господарсько-правова відповідальність відрізняється від відшкодування збитків насамперед тим, що вона виконує каральну або дисциплінуючу функцію. Господарське законодавство встановлює штрафну відповідальність щодо тих видів господарських правопорушень, за вчинення яких до суб'єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні (каральні) економічні санкції. Розмір цієї відповідальності загалом залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку. Крім того, штрафна відповідальність може застосовуватися "понад завдані збитки", якщо законом або договором не встановлено інше.
Загальне поняття штрафів як відповідальності у господарських відносинах визначає законодавець. Згідно зі ст. 179 Цивільного кодексу "штрафом визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання".
Закон розрізняє три види штрафних економічних санкцій: штраф у власному розумінні, пеню та неустойку. Всі вони покликані виконувати штрафну, каральну функцію, хоч мають і певні відмінності.
Розмір штрафу як економічної санкції регулюється законодавством трьома способами:
штраф у твердій сумі. Прикладом цього виду штрафу є штрафи, що їх сплачують перевізник і відправник за невиконання плану вантажних перевезень (ст. 359 ЦК). їх розміри визначають транспортні статути і кодекси окремо стосовно кожного виду транспорту;
штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання. Наприклад, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю стандартам чи умовам договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості;
штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом. Наприклад, за пошкодження вагонів або контейнерів відправником чи одержувачем вантажу під час навантаження або розвантаження вантажів їхніми засобами ці суб'єкти сплачують залізниці штраф у розмірі п'ятикратної вартості пошкодженого майна.
Пеня як штрафна економічна санкція застосовується в основному в разі прострочення виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності. Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процентному відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконано (ст. 214 ЦК). Тобто розмір цієї санкції збільшується залежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення.
Оперативно-господарські санкції. Це передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, спрямовані на запобігання господарського правопорушення чи зменшення його шкідливих наслідків.
Такі санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських правовідносин в оперативному порядку. На відміну від майнової відповідальності оперативні санкції діють на правопорушника не загрозою державного примусу, а оперативним втручанням, що хоч і зачіпає майнову сферу правопорушника, але не дає ніяких видимих компенсаційних благ його контрагентові, який вдався до оперативних санкцій. Внаслідок цього оперативні санкції можна застосовувати незалежно чи поряд зі стягненням штрафних санкцій і збитків, чим досягається більший профілактичний ефект.
Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спрямовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено. Такі санкції можуть виражатися у вигляді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прийняття виконання та від зустрічного виконання. Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків чи на попередню оплату продукції).
Конфіскація - це безоплатне вилучення у дохід бюджету майна (коштів) суб'єкта господарювання - правопорушника у випадках, прямо передбачених законом. Конфіскацію застосовують у випадках:
виконання угод, укладених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (конфіскації підлягає все одержане винними сторонами/стороною за такою угодою);
здійснення комерційним банком забороненої законом виробничої діяльності;
у сфері антимонопольного регулювання та у разі недобросовісної конкуренції;
у сфері ціноутворення (зокрема, щодо підприємств-монополістів, ціни на продукцію яких регулює держава) та в деяких інших випадках.
Юридичною підставою застосування конфіскації є лише закон. Фактичні підстави - протиправна поведінка, а у випадку
здійснення угоди, укладеної з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, - ще й вина (прямий умисел).
Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що сплачується до державного бюджету суб'єктом господарювання - правопорушником у передбачених законом випадках.
Господарсько-адміністративний штраф може застосовуватися:
а) у процентному або кратному відношенні до суми порушення;
б) в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Господарсько-адміністративний штраф застосовується: а) лише у вертикальних відносинах; б) за постановою компетентних органів (антимонопольних - за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, санітарно-епідеміологічної служби - за порушення санітарно-епідеміологічних вимог, державних органів контролю за цінами - за порушення державної дисципліни цін і т. ін., як правило, в судовому порядку), в) без додержання претензійного порядку; г) за наявності лише протиправної поведінки (фактична підстава).
Планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції - це передбачені чинним законодавством заходи економічного впливу на господарюючого суб'єкта у зв'язку з порушенням ним планових нормативів і планових завдань:
підвищення тарифу (розміру плати) за понадлімітне використання природних ресурсів, електроенергії;
позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв'язку з порушенням умов їх надання;
виключення зі звітності даних про продукцію, виготовлену з порушенням ДСТ (державних стандартів), ДБНП (державних будівельних норм та правил);
віднесення на прибуток, що залишається у розпорядженні суб'єкта господарювання, недонарахованої амортизації у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком перед-бачених законом випадків вимушеного списання).
Планово-госпрозрахункові санкції застосовує сам суб'єкт господарювання - правопорушник, а у разі якщо він цього не зробить - компетентні органи, які виявили факт правопорушення.
Розрізняють юридичні (закон) та фактичні (протиправна поведінка) підстави застосування планово-госпрозрахункових санкцій.
Господарсько-організаційні санкції - це передбачені законом заходи організаційного впливу (обмеження) суб'єкта господарювання, що їх застосовують компетентні державні органи у разі порушення ним приписаних законом умов здійснення господарської діяльності.
До них належать:
- обмеження або призупинення діяльності суб'єкта господарювання до усунення виявлених у його діяльності недоліків (у разі недодержання вимог екологічного законодавства, санітарно-епідеміологічних правил тощо);
- призупинення дії ліцензій;
- скасування ліцензій;
- скасування державної реєстрації;
- примусова реорганізація (у зв'язку з допущенням суб'єктом підприємницької діяльності - монополістом на ринку певного товару монополістичного правопорушення);
- примусова ліквідація (у разі скасування державної реєстрації; скасування ліцензій, якщо вся діяльність господарської організації ліцензується; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом, якщо після погашення його боргів у нього не залишилося майна, необхідного для продовження своєї попередньої діяльності).
Господарсько-організаційні санкції застосовують компетентні органи (тимчасове призупинення діяльності суб'єкта господарювання до усунення виявлених порушень, призупинення дії та скасування ліцензій, примусова реорганізація) або в судовому порядку (примусова ліквідація). Підстави застосування господарсько-організаційних санкцій: юридичні - закон, фактичні - протиправна поведінка.
