- •Розділ іі „елементи векторної алгебри”
- •1. Поняття вектора як напрямленого відрізка
- •3 Величина напрямленого відрізка. Координатна вісь
- •Проекція вектора на вісь
- •1. Поняття проекції вектора на вісь
- •2. Властивості проекцій вектора на вісь
- •3. Вектор у декартовій системі координат
- •1. Лінійні операції над векторами.
- •2. Розклад вектора по координатних ортах
3 Величина напрямленого відрізка. Координатна вісь
Означення. Величиною напрямленого відрізка АВ, розташованого на осі, називається число, яке дорівнює довжині відрізка, взяте із знаком «+», якщо напрям відрізка збігається із напрямом осі, і із знаком «—», якщо напрям відрізка протилежний напряму осі.
Теорема (Основна тотожність між величинами).
При будь-якому розташуванні точок А, В, С на осі l величини відрізків АВ, ВС, АС задовольняють співвідношення
АС = АВ+ВС
Теоремa. Величина напрямленого відрізка АВ на координатній осі Ох дорівнює різниці координат кінця і початку цього відрізка.
АВ = х2— х1
Проекція вектора на вісь
1. Поняття проекції вектора на вісь
Означення. Проекцією на вісь l точки М називається точка М1, яка є основою перпендикуляра, опущеного із точки М на вісь l (рис. 1).
Позначається це так
Ml= npl M.
Означення. Проекцією вектора АВ на вісь l називається величина напрямленого відрізка AlBl, розташованого на осі l, тобто
Прl АВ = АlВl,
де Аl, Вl—це відповідно проекції початку А та кінця В вектора АВ (рис. 1).
Таким чином, проекція вектора АВ на вісь є число, яке додатне, якщо напрям AlBl збігається з напрямом осі l і від'ємне — в протилежному випадку.
Якщо вектор АВ і вісь l не лежать в одній площині (розташовані на перехресних прямих), то для того, щоб спроектувати вектор АВ на вісь, потрібно через точки А та В провести площини, перпендикулярні до осі. Точки їх перетину з віссю і будуть відповідно проекціями Аl та Вl точок А та В.
Означення. Кутом між вектором і віссю називається найменший кут, на який потрібно повернути вісь так, щоб її напрям збігся з напрямом вектора.
Кут між вектором АВ і віссю l позначається так :
(АВ, l) = (а,l) = φ.
Для того, щоб визначити кут φ, потрібно через початок вектора а провести пряму, паралельну осі (рис. 2) (або із будь-якої точки осі побудувати вектор, що дорівнює даному), і кут між вектором а і прямою, паралельною осі, і буде φ, при цьому 0 < φ < 180°.
Очевидно, якщо φ — гострий кут, то npla — додатна, а якщо φ — тупий кут, то npla — від'ємна.
2. Властивості проекцій вектора на вісь
Властивість 1 (про величину проекції). Проекція вектора на вісь
дорівнює добутку модуля вектора на косинус кута між вектором і віссю:
прlAB = |AB|cos(AB,l) = |AB| cos φ,
npla = |a| cos(a,l) = |α| cos φ. (1)
Наслідок 1. Із формули (1) дістаємо
cоs φ = cos (a,l) = npla/|a| = al /|а|, (2)
тобто косинус кута між вектором і віссю є відношенням проекції вектора на вісь до його модуля.
Наслідок 2. Рівні вектори мають рівні проекції, тобто якщо а = b, то al=bl.
Властивість 2. Проекція суми векторів на вісь дорівнює сумі їх проекцій на цю вісь:
прl(а + b + с) = прl а + прl b + прl с = al + bl + сl. (3)
Властивість 3. Проекція на вісь добутку скаляра на вектор дорівнює добутку скаляра на проекцію вектора на цю вісь:
Npl λа = λnpla. (4)
Наслідок. Для колінеарних векторів а | | b відношення їх проекцій al і bl на вісь l є величина стала, незалежна від положення осі.
Властивість 4. Проекція вектора на координатну вісь дорівнює різниці координат проекцій кінця і початку вектора
прОхАВ = АхВх = х2 — x2, (5)
де Аx (х1) і Вх (х2) — це проекції точок А і В на вісь Ох .
