IV. Підготовка приладу до роботи

1. В рефрактометрі УРЛ перевірити заземлення корпусу.

2. Включити рефрактометр УРЛ в електромережу.

3. Відкрити верхню камеру та перевірити чистоту полірованої поверхні призми.

4. Перевести тумблер на корпусі рефрактометра УРЛ в положення “СЕТЬ”.

5. На поверхню призми нанести 2-3 краплі дистильованої води.

6. В рефрактометрі УРЛ, переміщуючи освітлювач і одночасно спостерігаючи в окуляр, добитися чіткої границі світлотіні. В рефрактометрі ИРФ-22 з допомогою дзеркала на правій стороні корпусу добитися рівномірного освітлення поля зору і з допомогою маховичка на лівому боці корпусу досягнути появи границі світлотіні.

7. В рефрактометрі УРЛ з допомогою ручки переміщують границі світлотіні та підводять її до центра перехрестя сітки. В рефрактометрі ИФР-22 цю операцію виконують з допомогою маховичка, розміщеного на лівому боці корпусу приладу.

8. Ліквідувати забарвлення границі світлотіні поворотом ручки дисперсного компенсатора в рефрактометрі УРЛ або маховичком на правому боці корпусу рефрактометра ИРФ-22.

9. Границя світлотіні при суміщенні з перехрестям повинна пройти через поділку шкали 1,333.

10. Виміри показника заломлення досліджуваної речовини проводяться аналогічно.

11. Після проведення вимірювання необхідно вивести тумблер із положення “СЕТЬ” (тільки в рефрактометрі УРЛ), відкрити верхню камеру, промити, витерти поверхні верхньої та нижньої камер і плавно опустити верхню камеру приладу.

Колориметр фотоелектричний концентраційний кфк-2

І. ПРИЗНАЧЕННЯ

КФК-2 призначений для вимірювання коефіцієнтів пропускання та оптичної густини рідинних розчинів і твердих тіл, а також визначення концентрації речовин за їх оптичними характеристиками.

ІІ. ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Спектральний діапазон роботи колориметра від 315 до 980 нм.

ІІІ. БУДОВА ПРИЛАДУ

Прилад включає (рис. 28): джерело випромінювання (галогенна лампа) (1); конденсор (2); діафрагма (3); об’єктив (4); оптичні фільтри (5); два захисні скла, між якими розміщена кювета з досліджуваним розчином або розчинником (6,8); кювета з досліджуваним розчином або розчинником (7); пластина, яка поділяє світловий потік на дві частини (9); світлофільтр з кольорового скла (10).

10% світлового потоку спрямовується на фотодіод (11) ФД-24К для роботи в спектральному діапазоні (590-980) нм і 90% – на фотоелемент (12) Ф-26 для роботи в діапазоні (315-540) нм.

Рис.28. Зовнішній вигляд і принципова схема будови колориметра.

IV. Принцип роботи

Принцип вимірювання коефіцієнта пропускання полягає в тому, що на фотоприймач спрямовуються по черзі світлові потоки: повний – Ф_0λ і той, що пройшов через досліджуване середовище – Ф_λ. Відношення потоків є коефіцієнтом пропускання τ досліджуваного розчину:

(1)

На колориметрі це відношення визначається наступним чином. Спочатку на шляху світлового потоку встановлюють кювету з розчинником або контрольним розчином. 3мінюючи чутливість колориметра домагаються, щоб відлік по шкалі коефіцієнтів пропускання колориметра τ дорівнював 100. Таким чином, повний світловий потік умовно приймається рівним 100%. Потім на шляху світлового потоку розміщують кювету з досліджуваним розчином. Коефіцієнт пропускання досліджуваного розчину в процентах буде дорівнювати кількості поділок верхньої шкали за відхиленням стрілки.

Оптична густина розчину визначається за шкалою D, яка проградуйована з врахуванням співвідношення:

(2)