Віскозиметр вк – 4
І. ПРИЗНАЧЕННЯ
Капілярний віскозиметр ВК-4 призначений для визначення в’язкості крові методом порівняння з в’язкістю дистильованої води.
II. Будова приладу
Прилад (рис. 12) складається з двох проградуйованих піпеток (1), що мають цифрові мітки 0; 1/2; 3/4; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10 з міліметровими поділками. Закріплені піпетки на підставці (2). До однієї з піпеток під’єднано кран (3), який вберігає стовпчик еталонної рідини в даній піпетці від витікання, на момент заповнення іншої піпетки досліджуваним розчином. Піпетки під’єднані до трійника (4), до якого ще під’єднана гумова трубка з наконечником (5). Через наконечник здійснюється ротом, чи за допомогою гумової груші розрідження повітря в системі, що забезпечує різницю тисків на кінцях піпетки, і, як наслідок, підняття рідини по піпетці. Інша піпетка на даний момент перекрита, наприклад, за допомогою пальця.
Рис.12. Зовнішній вигляд віскозиметра.
III. Принцип роботи
Суть роботи з капілярним віскозиметром ВК-4 зводиться до порівняння коефіцієнта в’язкості досліджуваної рідини з коефіцієнтом в’язкості дистильованої води. Згідно формули Пуазейля об’єми рідин, які протікають за відповідний проміжок часу по капілярних трубках однакового радіусу, за інших однакових умов, обернено пропорційні коефіцієнтам в’язкості даних рідин.
(1)
Як
видно, з формули (1), шляхи, пройдені
досліджуваною і еталонною рідинами, в
капілярних трубках строго однакового
перерізу, за один і той же проміжок часу,
при однаковій різниці тисків, обернено
пропорційні коефіцієнтам в’язкості
рідин (
і
).
Тому
(2)
Знаючи
значення коефіцієнта в’язкості еталонної
рідини (
),
в нашому випадку, як і в клінічних
лабораторіях, це дистильована вода,
в’язкість якої при нормальних умовах
,
і виміривши величини
та
,
за формулою (2) визначають в’язкість
досліджуваної рідини.
IV. Підготовка приладу до роботи
Перевірити герметичність і плавність роботи краника. При необхідності змастити вазеліном.
Промити капілярні піпетки аміаком і висушити.
Відкрити краник так, щоб отвір пробки краника був на одній осі з капілярною піпеткою.
Вільний кінець піпетки з краником опустити в флакончик з дистильованою водою.
Взяти скляний наконечник довгої гумової трубки в рот і, втягуючи ротом повітря, забезпечити підняття води в піпетці до мітки “0” і закрити краник.
Не виймаючи скляного наконечника гумової трубки з рота, піднести прилад вільним кінцем другої піпетки до краплі крові на пальці, або до поверхні досліджуваної рідини.
Втягнути кров чи досліджувану рідину у вільну піпетку до мітки “0”.
Закривши отвір наконечника кінчиком язика, поставити віскозиметр на стіл, відкрити краник і досягнути переміщення стовпчиків досліджуваної і еталонної рідин в межах «0» – «10».
Визначити шлях, пройдений досліджуваною рідиною та дистильованою водою і визначити коефіцієнт в’язкості досліджуваної рідини за формулою (2).
Після роботи капілярні трубки уважно промити дистильованою водою.
Примітка. При виконанні пункту 8 можна досягнути переміщення досліджуваного розчину до мітки «1», тоді переміщення еталонної рідини (дистильованої води) і буде відносною в’язкістю досліджуваного розчину.