Українські землі у складі великого князівства литовського та інших держав у другій половині XIV - XV ст.

Після припинення династії Романовичів у Галицько-Boлинському князівстві за його землі розгорнули боротьбу сусідня держави — Польське королівство, Угорське королівство та Beлике князівство Литовське.

Казимир ІІІ Великий (1310—1370) — останній король Польщі І з династії П'ястів.

У 1340 р. розпочав боротьбу за підкорення Галицько-Волинської держави, захопив Львів, але зазнав поразки. У 1349 р. після смерті голови боярського уряду Дмитра Дедька захопив і приєднав до Польщі всю Галичину, а трохи пізніше — Західну Волинь. Розпочав процес польської німецької колонізації українських земель.

Любарт (християнське ім'я — Дмитро; ? — 1385) — молодший син Гедиміна,

князь литовський (1340—1385 pp.), галицько-волинський (1340—1349 pp.) і волинський (1349—1385 pp.). Був одружений із дочкою галицько-волинського князя Юрія Болеслава. Після смерті останнього бояри обрали Любарта князем Галицько-Волинської держави. Володів Волинською, Холмською і Белзькою землями. У 1353—1378 pp. у союзи з великим князем литовським Кейстутом вів тривалу боротьбу за галицько-волинські землі з Польщею та Угорщиною, але зміг відстояти лише Волинь. У Луцьку за князювання Любарта було збудовано фортецю — так званий замок Любарта.

Боротьба Польщі, Литви та Угорщини за галицько-волинські землі:

• 1340 р. Польський король Казимир III здійснив два по­ходи на Львів. Обидва були невдалими. Між цими двома подіями до Галичини прибули угорські загони.

• 1349р. Казимир III проголосив себе «щитом християнства» і, заручившись нейтралітетом татар, здійснив хрестовий похід на Русь проти язичників-литовців і схизматиків-православних. Оволодів містами Львів, Белз, Берест, Володимир.

• 1350 р. Казимир III уклав угоду зі своїм небожем угор­ським королем Людовіком І, що після його смерті поль­ські, галицькі, холмські та белзькі землі переходять під владу Угорщини. Того ж року литовсько-волинське вій­сько повернуло більшу частину Волині, але Галичина за­лишилася під польською владою.

• 1351—1352 рр. Війна Казимира III і Людовіка І з Великим князівством Литовським за галицько-волинські землі.

• 1352 р. Мирна угода, згідно з якою польський король збе­ріг права на Галичину, а волинський князь Любарт — на Волинь.

• 1353—1366 pp. Війна князя Любарта з поляками за галицько-волинські землі.

• 1366 р. Мирна угода між Польщею і Литвою. Під вла­ду польського короля, крім Галичини, відійшла Західна Волинь із Холмом, Белзом і Володимиром.

• 1370 р. Князь Любарт відвоював у поляків Володимир. Після смерті Казимира III польський престол успадкував угорський король Людовік І. Галичина стала вважатися окремим королівством, залежним від Угорщини. Його очо­лив намісник, сілезький князь Владислав Опольський.

• 1376—1378 pp. Запекла боротьба між Людовіком І і Любартом за Західну Волинь.

• 1382 р. Смерть Людовіка І. Розпад династичної унії Угорщини і Польщі.

• 1387 р. Польські війська увійшли в Галичину, витіснили звідти угорців й остаточно приєднали її до Польщі.

Основні причини швидкого підпорядкування литовцями руських земель

• Руські землі були ослаблені золотоординським пануванням.

• У протистоянні Литви з Ордою населення руських земель віддавало перевагу литовцям.

• Ослаблення Золотої Орди внаслідок усобиць та розпаду на ворогуючі між собою частини.