3. Ефективність державної служби
Ефективність державної служби — це властивість управлінських дій, рішень, поведінки, що відображує міру того, наскільки ці дії приводять до бажаного результату. Оцінка тих або інших дій державної служби та їх ефективності залежить насамперед від критеріїв оцінювання.
Оцінка, що забезпечує ефективність діяльності державного службовця, містить у собі:
1) суб’єкт оцінки;
2) об’єкт оцінки;
3) науково розроблені критерії оцінки діяльності державних службовців, тобто конкретні вимоги, яким повинні відповідати діяльність працівника, його особисті якості і результати праці. У літературі можна зустріти різні погляди на питання критерію оцінки роботи службовців, однак на практиці стабільних, чітких критеріїв оцінки дій державних службовців поки що не розроблено. В основному, критерії оцінки — це вимоги, що висуваються до службовця по займаній ним державній посаді державної служби.
4) методи оцінки;
5) процедура оцінки (створення раціональної системи обліку показників роботи службовців, що дозволяє аналізувати зібрану інформацію про державного службовця).
4. Фінансове забезпечення державної служби
Відповідно до чинного законодавства діяльність інститутів державної служби здійснюється за рахунок засобів, що надходять з бюджету, і додаткових доходів, отримання яких дозволене законодавством України. Тому можна стверджувати, що інститути державної служби належать до бюджетних установ. Бюджетне фінансування — це виділення засобів з бюджету (державного чи місцевого) у розпорядження бюджетної установи для її безпосереднього функціонування і виконання покладених на неї функцій.
Фінансування інститутів державної служби здійснюється з дотриманням наступних основних, принципів.
1. У межах асигнувань, передбачених кошторисом бюджетної установи.
Це означає, що виділення коштів з бюджету на функції бюджетних організацій здійснюється тільки при наявності затвердженого кошторису доходів і витрат бюджетної установи та плану асигнувань.
Кошторис бюджетної установи — це плановий документ, що підтверджує повноваження щодо одержання доходів і здійснення витрат, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень бюджетної установи. Витрата бюджетних коштів без затвердженого у встановленому порядку кошторису бюджетної установи не допускається.
2. Цільове використання бюджетних коштів.
Відповідно до цього принципу бюджетні установи мають право брати зобов'язання і використовувати бюджетні кошти на цілі й у межах, встановлених кошторисами і планами асигнувань. Це означає, що бюджетна установа кошти, отримані, наприклад, для виплати заробітної плати, повинна використовувати винятково на дану мету, а не витрачати на купівлю канцелярських матеріалів.
3. Безоплатний характер бюджетного фінансування.
Відповідно до цього принципу суми, виділені з бюджету на виконання функцій державною установою, мають безоплатний характер, тобто поверненню не підлягають. Ці суми надходять у повне розпорядження бюджетних організацій і використовуються на покриття витрат, передбачених кошторисом.