IV. Стаз - це зупинка руху крові в судинах мікроциркуляторного русла, головним чином, у капілярах.

Різновиди стазу справжній (капілярний), ішемічний і венозний.

Справжній стаз викликається різноманітними чинниками: холодом, теплом, лугами й кислотами, концентрованими розчинами солей, скипидаром.

Інфекційно-токсичний стаз у кінцівках виникає у хворих на висипний тиф. В механізмі капілярного стазу головне значення мають зміни реологічних властивостей крові, її густини і в’язкості. Морфологічно стаз виражається внутрішньокапілярною агрегацією (злипанням) еритроцитів. Це явище називається сладж-феноменом. Еритроцити склеюються між собою, утворюючи так звані “монетні стовбчики”. Гемолізу і зсідання крові при цьому не відбувається. Агреговані еритроцити чинять опір руху крові і зупиняють його. Повній зупинці передує сповільнення кровотоку - передстазовий стан або престаз. Сприяє розвитку стазу згущення крові внаслідок підвищення проникливості капілярних стінок, що буває при повнокрів’ї, гіпоксії, васкулітах, дії високих і низьких температур, алергічних процесах.

Ішемічний і венозний стази мають ті ж причини, що й процеси, при яких вони спостерігаються (ішемія, венозна гіперемія).

Стаз - явище зворотне. Стан тканини після його ліквідації називається післястазом. Незворотний стаз веде до некрозу.

V. Тромбоз - це прижиттєве зсідання крові або лімфи в просвіті судин і в порожнинах камер серця. Згусток крові (лімфи), що утворився, називається тромбом. Розрізняють два види тромбозу - локальний і генералізований (синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові, ДВЗ-синдром).

Фактори тромбоутворення:

• пошкодження судинної стінки;

• місцевий ангіоспазм, адгезія і агрегація тромбоцитів;

• сповільнення кровотоку;

• порушення балансу між зсідальною, протизсідальною і фібринолітичною системами крові в бік переважання першої з них.

Стінка судини може бути пошкоджена в результаті механічної травми, під дією хімічних агентів і бактеріальних ендотоксинів, при запаленні, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі. Пошкодження судини часто має пускове значення. Звідси починається процес тромбоутворення. Із пошкодженої стінки викидаються речовини, які активують тромбоцити, сприяють їх адгезії і агрегації, а також зсіданню крові.

Місцева вазоконстрикція після пошкодження тканини зумовлена скороченням гладеньких м’язів артеріол під впливом норадреналіну, що виділяється в адренергічних синапсах. Завдяки вазоконстрикції обмежується початкова крововтрата.

Адгезія (прилипання) тромбоцитів настає тому, що вони вступають у контакт з деендотелізованою судинною стінкою. Адгезія відбувається дуже швидко, протягом 3-10 с.

Агрегація - наступний етап тромбоутворення. Паралельно із прилипанням до колагену та інших субендотеліальних структур тромбоцити починають склеюватися між собою. На розпластані тромбоцити швидко осідають інші. Так утворюються агрегати із 3-20 тромбоцитів, кількість яких швидко зростає.

Сповільнення кровотоку сприяє тромбоутворенню, про що свідчать факти переважної локалізації тромбів у венах, на нижніх кінцівках, в місцях вихрового руху крові (аневризми, кишені венозних клапанів), у хворих з серцевою недостатністю, при ослабленні присмоктувальної дії грудної клітки, при наявності місцевих перешкод для відтоку венозної крові.

Тромб складається з голівки, тіла і хвоста. Головкою він прикріплений до внутрішньої стінки судини в місці її пошкодження. Тромботична маса щільна, поверхня її гофрована за рахунок поперечних ліній Цана, які утворилися внаслідок ритмічного випадання тромбоцитів і фібрину.

Залежно від складу розрізняють

• білий тромб - переважають лейкоцити, він утворюється повільно, при швидкому русі крові, тобто в артеріях;

• червоний тромб містить більше еритроцитів, він утворюється швидко, переважно у венах;

• змішані тромби, в яких лейкоцити пошарово чергуються з еритроцитами. Вони утворюються в порожнинах серця, аневризмах, варикозно розширених венах.

• Гіаліновий тромб не містить фібрину, а складається із зруйнованих лейкоцитів, еритроцитів і білків плазми крові. Утворюється в судинах мікроциркуляторного русла.

Ріст тромба відбувається за рахунок нашарування тромботичних мас. По відношенню до просвіту судини він може залишатися пристінковим (мад. 10) або стати обтуруючим (закупорювальним).

Тромб, який швидко росте, називають прогресуючим. Тромби в аневризмах дістали назву дилятаційних, а ті, що утворюються при загальному сповільненні руху крові внаслідок серцевої недостатності - застійних або марантичних. Тромби-вершники розташовуються в місці розгалуження судин.