3.2.1. Водні рекреаційні ресурси басейну Сіверського Дінця

Головна водна артерія Харківської області – р. Сіверський Донець має загальну довжину більше тисячі кілометрів, а в межах нашої області її довжина близько 370 км. На території області річка Сіверський Донець має більше 100 приток (річки Оскіл, Мжа, Уда, Балаклейка, Берека і ін.). У області є 50 водосховищ, 1887 ставків і 20 озер, загальна площа дзеркала цих водоймищ більше 43 тис. гектар. [15]

Приємно і корисно відпочити біля води в літній жаркий день. Купання, сонячні і повітряні ванни закаляють організм, укріплюють здоров’я, додають бадьорості та підвищують працездатність. Більшість туристів - водників знайомляться з водним туризмом і здійснюють своїй перший похід на розбірній байдарці. Це судно найпридатніше для освоєння початкових навиків плавання і володіння судном, уміння розуміти або, як то кажуть, «читати» воду. Мною під час практики було здійснено водний похід на байдарці (рис. 3.1).

Рис. 3.1: Байдарка – Салют.

Завжди слід пам’ятати, що безпечність, порушення правил поведінки на воді, ігнорування порад лікарів, завдають невиправної шкоди здоров’ю і можуть привести до нещасного випадку.

Сіверський Донець – річка ідеальна для початківців і для родинного відпочинку – одним словом, для матрацних походів. Тим, хто в першу чергу оцінює річку по спортивним якостям, там особливо робити нічого. Проте, краса Донця зручна для відпочинку своїми берегами, природні і історичні пам’ятки роблять річку надзвичайно привабливою. Сіверський Донець прокладає дорогу в піщаному руслі. Ширина річки від 30 до 100 м. Спокійні плеса чергуються з швидкими ділянками, на яких Донець сильно петляє, розмиває береги і утворює пляжі.

Маршрут походу: м.Зміїв – с.Червоний Донець – с.Міова – м.Балаклія – с.Савинці – с.Петрівське – с.Червоний Шахтар – м.Ізюм.

м.Зміїв – Червоний Донець

Подорож починається від селища Гинеївка. Місце для збірки байдарок – прибережні луки, на жаль, без дерев, але дуже близько від зупинки. Ширина річки 50 м. Через 2 км від початку понтонний пішохідний міст. Після понтонного моста течія прискорюється, річка дробиться на рукави між якими піщані перекочування. Справа впадає притока Мжа. Після Сіверський Донець проходить до гори і чіпляє краєчком м. Зміїв. Тут вантовий пішохідний міст. Річка дещо розширюється. На правому березі на горі дуже красиві глиняні обриви. Через 3 км бетонний автодорожній міст в з. Задонецьке. Село на лівому березі видно після моста. Тут Донець звужується і сильно петляє по лукам, течія збільшується. На правому березі на горі видно антена радіолокатора біля с. Гайдари. Далі річка входить в ліс, і течія дещо сповільнюється біля с. Коропово (рис. 3.2).

Через 5 км після Коропова Донець виходить з лісу і дробиться на рукави. Течія сильна, багато притисків, але завалів немає, хоча протоки вузькі. Великі дерева просто не встигають зростати на цій мінливій ділянці. Великі села Нижній і Черкаський Бишкин по обидві сторони, але до води майже не підходять. Від с. Гіївки на правому березі до Червоного Дінця лівий берег також покритий лісом. Біля с. Червоний Донець великий автодорожній міст. Декілька високих будинків селища видно з води. На лівому березі далеко від води велике селище Андріївка ( ст. Шебелинка).

Рис. 3.2. Річка входить в ліс, судно минає обвалене дерево

Червоний Донець – Мілова – Балаклея

Після моста річка відходить від гори, розширюється, течія слабка. На лівому березі, але не безпосередньо біля води, сосновий бір. Незабаром с. Червоний Шлях також на лівому березі, де річка протікає лісом. На всій описуваній ділянці є деякі проблеми зі стоянками. Береги обривисті або зарослі очеретом. Велике с. Мілова розташоване на правому березі. Через 3 км в с. Криничне великий автодорожній міст, біля якого багато відпочиваючих. Увага! Під цим мостом розвилка. Швидка права притока йде в ліс під горою упродовж сіл Крейдянка, Першотравневе і Байрак. Тут зустрічаються завали і декілька низьких мостів. Ліва протока підходить до р.Балаклійка. Після мосту в Криничному течія в лівій протоці слабка, ширина 50 м. (рис. 3.3)

Рис. 3.3. Ширина річки Сіверський Донець більше 50 м

Через 3 км порівняно прямої ділянки річка упирається в сосновий бір і робить різкий поворот вліво. Праворуч тупикова протока, яка виглядає як основне русло. Орієнтуватися потрібно за течією. З цього місця на берегах з’являються турбази і будинки Балаклеї. У місті декілька мостів, всі достатньо високі.

Місто піднімається на горі з лівого берега. За останнім мостом (автомобільним) через деякий час недалеко від води ринок, магазини, вузол зв’язку – зручно поповнити запаси.

Схема маршруту Зміїв - Балаклія

Рис. Схема маршруту Зміїв-Балеклея

Балаклія – Савинці

В Балаклії річка звужується до 10 – 15 м і швидко петляє лугом з перелісками. Течія дуже хороша, притиски. Після того, як протоки зливаються, ширина річки збільшується, а течія дещо сповільнюється. Лісисті береги живописні, але місця для стоянок небагато. Хоча на березі часто зустрічаються зручні галявини, але зарослі очеретом (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Команда потрапила під дощ

Далі с.Червона Гусарівка, тут міст. Від Червоної Гусаровки і до с.Щуровка гарна течія. У селі два невеликі мости. Дуже цікава ділянка починається після Щуровки. Тут річка шириною біля 30 м швидко тече через ліс, сильно петляє. Тут багато пляжів, зустрічаються піщані перекати. Хороші місця для стоянки. Зустрічаються і природні суцільні завали. Тут потрібно деяке вміння маневрувати. Великий луг з одиночними вербами. За лугом в 500 м - сосновий бір. До нього не скрізь можна підійти – тут тече річечка Теплянка, яка потім впадає до Дінця. Через річку – бетонний міст. Між биками завали з корчів і троси. Йти потрібно зліва. Течія під мостом швидка і коса – притискує вліво до вузьких стовпів – биків. Тут на лівому березі на горі в кілометрі від Дінця смт. Савинці і станція.

Рис. Схема маршруту Балаклія - Савинці

Савинці – Петрівка

Ділянка від Савинців і до Святих Гір більш цікава і живописна, ніж попередня від Змієва, і найкраща на всьому Дінцю (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Живописний краєвид ділянки річки від Савинців до Святих Гір

Після моста в Залимані кілометрів п’ять – відкрита місцевість, течія помірна. Справа на обриві дещо в стороні від річки сосновий ліс, зліва за смужкою очерету луки за якими видніється гора. Річку пересікає трубопровід. Поступово кількість дерев на березі збільшується і Донець входить у ліс, течія декілька збільшується . тут Донець утворює декілька крупних петель. Неабияк попетлявши по лісу, річка виходить до гористого лівого берега. На правому березі ліс виступає. Течія непогана. Тут під горою і на горі послідовно розташовані села Червоний Донець, Левківка та Петрівка. У Левківці дерев’яний міст і ще був якийсь затоплений міст – проблеми з проходженням немає.

Петрівка – Червоний Шахтар

В Іванівці починається Ізюмська лука (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Краєвид р. Сіверський Донець - Петрівка.

Усередині луки великий Ізюмський ліс, разом зі Святогорським, мабуть, найбільший ліс на Східній Україні. Він оточений Дінцем і горами правого берега. Проте в Петрівка високий берег – лівий, дуже живописний. Після Петрівки річка відходить від гори і петляє по лісу, інколи зустрічаються невеликі луки. На поворотах пляжі, досить місць для стоянок. Кілометрів через 20 на правому березі просторий заливний луг, за яким видно велике село Чепель. До села 3 км. Далі з правого берега біля гирла річечки Чепель велика крейдяна скеля. На Дінці острівець. Звідси до с. Петрівського – друга сторона прямокутника Ізюмської луки – вельми живописна ділянка. У с. Протопоповці на правому березі з води видно лише декілька будинків. Тут же і пішохідний місток. З місцями для стоянки проблем немає. Петрівське - велике село на правому березі. У Петрівському через річку перекинутий пішохідний і після нього низький дерев’яний автомобільний міст. Починається третя сторона Ізюмської луки. Після Петровського Донець починає петляти утворює багато пляжів. Береги покриті лісом. Тут не мало відпочиваючих, але і не настільки багато, аби вільних місць зовсім не було. В кінці цієї ділянки (6-7км.) справа по колишньому руслу р.Береки до Дінця впадає канал Дніпро-Донбас. Відразу після впадання каналу острівець. Правий берег – гора, покрита рідкуватим лісом, лівий – Ізюмський ліс. Через 5 км. поворот вліво – починається П-образна петля із загальною довжиною біля 6-7 км.

Червоний Шахтар – Ізюм

Посередині петлі на лівому березі знаходиться село Червоний Шахтар, яке підходить до води біля високого бетонного моста. Високо на горі навпроти с. Заводи. У Шахтарі зовсім близько від мосту магазин і пошта з телеграфом. Після Шахтарської петлі Донець біля 15 км. тече по живописному лісу в якому гарні місця для стоянок. Потім підходить до гори. Звідси до початку Ізюму 10 км., а більш-менш зручне місце для стоянки зустрінеться на правому березі після с. Шпаковка. Звідси вже видно гору Кременець з телевишкою і пам’ятником. Донець обходить гору зліва, так що центр міста розташований на горі як би на півострові. Течія ближче до гори прискорюється. Будиночки прямо-таки висять над Дінцем. Перший в Ізюмі міст сталевий (траса Харків – Ростов) знаходиться біля центру міста. Тут же автовокзал. Ізюм – невелике і досить цікаве старе місто, типове для Слобідської України. Відразу за сталевим мостом – пішохідний і залишки старого дерев’яного моста. Тут можна напоротися на підводну палю. Через 2 км. після першого моста бетонний автодорожній міст. Від нього 1 км. до залізничної станції Ізюм на лівому березі.

Рис. Схема маршруту Петрівка – Ізюм

Рис. 3.7. Річка Сіверський Донець поблизу села Червоний Шахтар