5. Штучні фактори – це різноманітна людська діяльність, як на водозбо-

рах, так і безпосередньо в руслах річок. За характером впливу вони поділяються

на хімічні та фізичні. Хімічний вплив – це надходження до водних об’єктів ре-

човин із стічними водами, з атмосфери, а також із джерел, що викликають зміну

природного хімічного складу вод.

Фізичний вплив – це зміна фізичних параметрів (температури, Еh тощо).

Ці впливи називають антропогенним забрудненням.

Унаслідок антропогенного впливу в природні води можуть надходити як

іони, утворені за аналогією, що входять до складу незабруднених вод (хлориди,

сульфати, натрій та ін.), так і компоненти, які в природних водах не зустріча-

ються (пестициди СПАР, деякі важкі метали).

.

35

3.1.2. Класифікація природних вод

Широке коливання вмісту мінеральних і органічних речовин ускладнює

класифікацію природних вод. В основу класифікації природних вод покладені

результати гідрохімічного аналізу та величини мінералізації.

Мінералізація природної води – сумарний уміст у воді розчинених со-

лей в одному літрі води. Такий уміст виражають у вигляді суми іонів у мілігра-

мах на 1 л (дм3

) води, у грамах на 1 кг, у ‰.

Відомий геохімік В.Вернадський за величиною мінералізації поділив

природні води на такі групи:

- прісні води з мінералізацією до 1г/дм3

;

- солоні води з мінералізацією від 1 до 50 г/дм3

;

- розсоли з мінералізацією до 50 г/дм3

і більше.

За величиною мінералізації найбільшою популярністю користується кла-

сифікація О. Алекіна (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Класифікація природних вод за величиною мінералізації

Ступінь мінералізації Вміст солей, г/дм3

Прісні до 1

Солонуваті 1-25

Солоні (морської солоності) 25-50

Розсоли понад 50

Стосовно прісноводних об’єктів О. Алекін розробив більш детальний по-

діл (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Класифікація прісних вод за величиною мінералізації

Ступінь мінералізації Уміст солей, г/дм3

Ультрапрісні до 100

Слабкомінералізовані 100-200

Середньомінералізовані 200-500

Підвищеної мінералізації 500-1000

Високої мінералізації понад 1000

У гідрохімічній класифікації О. Алекін поділяє природні води за домі-

нуючим аніоном на 3 класи: гідрокарбонатні (НCO3‾) й карбонатні (CO3‾); су-

льфатні (SO4

2

‾) та хлоридні (Cl‾).

Кожен клас поділяється за домінуючим катіоном на три групи: кальцієву,

магнієву і натрієву, а кожна група – на чотири типи води. Кожний тип води ви-

значається співвідношенням між іонами в еквівалентних концентраціях.

Перший тип характеризується співвідношенням

HCO3

-

> Ca2+ + Mg2+ .

36

Формування цього типу води відбувається внаслідок хімічного вивітрю-

вання вивержених порід або за умов іонного обміну в ґрунтово-підґрунтовій

товщі Са2+ і Мg2+ на Na+

. Цим водам властива невисока мінералізація.

Другий тип має таке співвідношення:

HCO3

-

< Ca2+ + Mg2+ < HCO3

-

+ SO4

2-

.

Генетично склад цих вод пов’язаний з осадовими породами і продуктами

вивітрювання корінних порід. Такі води характерні для річок, озер і підґрунто-

вих горизонтів і мають невисоку і помірну мінералізацію.

Третій тип має таке співвідношення:

HCO3

-

+ SO4

2-

< Ca2+ + Mg2+ або CI-

> Na+

.

Склад таких вод є продуктом процесів метаморфізації. Цей тип властивий

водам морів, океанів, солоних озер з підвищеною і високою мінералізацією.

Четвертий тип має таке співвідношення:

HCO3

-

= 0.

Це співвідношення властиве кислим болотним, вулканічним і шахтним

водам. Величина рН для цих вод не перевищує 5.

Жорсткість природної води зумовлюється вмістом у ній кальцію та маг-

нію. Залежно від загальної твердості розрізняють воду: дуже м’яку – до 1,5 мг-

екв/л; м’яку – 1,5 –3,0 мг-екв/л; помірно-тверду – 3-6 мг-екв/л; тверду – 7-9 мг-

екв/л; дуже тверду – понад 9 мг-екв/л.