Ознаки оферти:

• має містити істотні умови договору;

• може бути у формі єдиного документа, факсу, телеграми тощо;

• може бути запропонована будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках;

• адресована певній особі чи особам;

• має достатню визначеність. Це означає, що акцептант за змістом оферти:

• повинен мати змогу однозначного тлумачення наміру і волевиявлення оферента;

• повинен зробити висновок, що для укладання договору досить його волевиявлення, яке збігалося б з волею оферента;

• повинна підтверджувати намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття акцептантом;

• може бути направлена із зазначенням строку акцепту або без такого застереження;

• може бути відкликана до моменту або в момент її одержання акцептантом;

• у разі отримання акцептантом не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказано у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Реклама як пропозиція, що не містить вказівки на конкретного адресата, не може вважатися офертою.

Не розглядаються як оферта і різного роду комерційні пропозиції, навіть направлені конкретному адресату, оскільки вони не містять істотних умов договору.

Друга стадія – розгляд одержаного проекту договору та його підписання (акцепт).

Згідно із ч. 3 ст. 181 ГК сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Отже акцепт – це відповідь-згода акцептанта укласти договір на викладених в оферті умовах (дод. 3.2.).

Ознаки акцепту:

• повинен бути повним і безумовним. Акцептант має однозначно висловити свою згоду із запропонованими в оферті умовами договору;

• повинен бути своєчасним. Згідно ч. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

• якщо акцепт одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань;

• якщо акцепт було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, оферент звільняється від відповідних зобов’язань, якщо він негайно повідомить акцептанта про одержання відповіді із запізненням;

• акцепт, одержаний із запізненням, є новою офертою;

• за згодою оферента договір може вважатися укладеним незалежно від того, що акцепт було відправлено та (або) одержано із запізненням;

• акцептант може відкликати свою відповідь про прийняття оферти, повідомивши про це оферента, до моменту або в момент одержання нею акцепту.

Акцепт може бути зроблений:

• шляхом заявлення. Акцептант, який одержав оферту, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК (підписує і скріплює його печаткою) і повертає один примірник договору оференту або надсилає акцепт на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання оферти;

• шляхом поведінки. Акцептант, що одержав оферту, у межах строку для відповіді вчинив дію відповідно до вказаних в оферті умов договору (відвантажив товари, надав послуги, виконав роботи, сплатив відповідну суму грошей тощо), що засвідчує його бажання укласти договір; ця дія є прийняттям оферти, якщо інше не вказано в ній або не встановлено законом;

• шляхом мовчання. Цей спосіб вчинення акцепту використовується тільки у випадках, чітко передбачених законом чи договором. Тобто, якщо попередньо контрагентами було погоджено, що залишення без відповіді оферти означає автоматичне її прийняття, то в цьому випадку спосіб мовчання має правові підстави вважатися акцептом. У всіх інших випадках мовчання не вважається акцептом і не породжує жодних правових наслідків.

• шляхом застереження. Цей спосіб використовується тоді, коли акцептант не повністю згоден з умовами, зазначеними в оферті. У цьому випадку акцептант у договорі робить застереження, у яких йдеться про те, що договір набуде юридичної сили, за умови погодження оферентом тих заперечень, що виникли в акцептанта.

Взагалі згідно зі ст. 646 ЦК, якщо акцепт містить застереження та/або нові умови, він вважається відхиленням оферти та направленням нової оферти, проте згідно із ч. 4 ст. 181 ГК можливий і інший шлях вирішення цього питання.

Третя стадія – укладання протоколу розбіжностей.

Згідно із ч. 4 ст. 181 ГК, якщо є заперечення щодо окремих умов договору, акцептант складає протокол розбіжностей (дод. 3.3), про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк з моменту отримання оферти надсилає оференту два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Четверта стадія – розгляд протоколу розбіжностей та врегулювання розбіжностей, зазначених у ньому.

Згідно із ч. 5 ст. 181 ГК сторона, яка одержала протокол розбіжностей (оферент) до тексту основного договору, зобов’язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною (акцептантом) та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно із ч. 6 ст. 181 ГК у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі шляхом складання протоколу узгодження розбіжностей (дод. 3.4).

Однак можлива ситуація, у якій сторонам навіть після прийняття всіх заходів щодо врегулювання розбіжностей не вдається дійти згоди за окремими умовами договору, і ряд розбіжностей залишається неврегульованим. У цьому разі сторона, яка одержала протокол розбіжностей, має право у 20-денний строк, відведений для розгляду протоколу розбіжностей, передати на розгляд суду неврегульовані розбіжності.

Проте передати на розгляд суду переддоговірний спір сторона, яка одержала протокол розбіжностей, може лише у разі одержання згоди на це від другої сторони.

Ця умова не поширюється на переддоговірні спори, які виникають під час укладання договору, заснованого на державному замовленні, або укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також у тому випадку, якщо сторона-виконавець за договором визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), і в інших випадках, установлених законом. Навпаки, згідно із ч. 7. ст. 181 ГК, якщо сторона, що підпадає під умови, передбачені в цій статті, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно із ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішення суду, яким з’ясовано питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.