7. Віктимологічний напрямок.

 сучасних умовах, для яких характерним є розвиток нових напрямів у практиці та теорії запобігання злочинності, одним з таких напрямів є кримінологічна віктимологія, яка вивчає осіб, що постраждали від злочинної діяльності.

Віктимологія - від латинського слова victima (жертва) та давньогрецької logos (вчення), буквальне значення "вчення про жертву". Під віктимологією розуміється напрям наукових знань про осіб, що стали жертвами злочинів.

Сьогодні у науковій літературі склалася система основних категорій теорії запобігання злочинності. Запобігання злочинності є достатньо різноманітною діяльністю, що пов'язана з удосконаленням суспільних відносин з метою виявлення та нейтралізації причин злочинності та умов, що їй сприяють, виявлення та нейтралізація явищ і процесів, які зумовлюють зростання та поширення окремих форм і видів злочинів, факторів, що впливають на формування антигромадських рис в окремих категорій осіб, впливу на умови їх життя та виховання, ліквідації конкретних умов, що спричиняють учинення злочинів окремими особами, визначення форм і методів контролю за злочинністю.

Вчення про жертву злочину - віктимологія (victima - жертва) частина більш широкого вчення про жертву не тільки злочинів, але і наслідків нещасних випадків, природних та техногенних катастроф, епідемій, війн та інших військових конфліктів, політичних протистоянь. Тому цей напрям досліджень розуміють у широкому та вузькому значеннях. У першому - можна говорити про використання його і правом, і кримінологією, що створила загальне вчення про жертву злочину, а також рядом інших наук, у тому числі психологією та психіатрією. У вузькому розумінні дані віктимології використовуються: кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінально-виконавчим правом, криміналістикою, судовою психологією, судовою психіатрією. На сьогодні сформульовані основні положення кримінологічної віктимології:

- соціологічні, психологічні, правові, моральні та інші характеристики потерпілих, знання яких дає змогу зрозуміти, через які особистісні, соціально-рольові або інші причини ці особи стали жертвами злочинів;

- місце потерпілого в механізмі злочинної поведінки, у ситуаціях, які передували або супроводжували таку поведінку, тобто оцінювання того, наскільки поведінка потерпілого перешкоджала, сприяла злочинній поведінці або була нейтральною;

- відносини, що пов'язували злочинця і жертву (довготривалі та короткострокові, і такі, що миттєво склалися), що передують злочинному діянню;

- поведінка жертви після вчинення злочину, що має значення не тільки для розслідування злочинів та виявлення винних, а й для недопущення нових правопорушень.

Цей напрям наукових досліджень містить у собі всю сукупність знань про жертву, особливостях її поведінки до, під час, і після вчинення злочину, специфіку взаємовідносин "злочинець - жертва" та є новим видом профілактики правопорушень - віктимологічним.

Віктимологічна профілактика складається з комплексу державних та громадських заходів, що орієнтовані на запобігання злочинам шляхом знизити у населення та окремих громадян ризик стати жертвами злочинних посягань .

Віктимологічна профілактика - це специфічна діяльність соціальних інститутів, спрямованих на виявлення, усунення або нейтралізацію факторів, обставин, ситуацій, які формують віктимну поведінку та зумовлюють вчинення злочинів, виявлення груп ризику та конкретних осіб з підвищеним ступенем віктимності,- з метою відновлення та активізації захисних властивостей, а також розроблення або вдосконалення засобів, що існують для захисту громадян та конкретних осіб від злочинів.

Для визначення функцій, цілей і завдань системи віктимологічної профілактики, необхідно виділити її загальносоціальний, спеціальний та індивідуальний рівень. Віктимологічна профілактика складається з пов'язаних між собою завдань. Перше з них - вплив на динаміку, структуру, причини злочинності у цілому - це так звані заходи соціальної віктимологічної профілактики. Друге - запобігання різним формам і видам віктимної поведінки, запобігання злочинів в окремих соціальних групах. Третє - запобігання віктимізації окремих осіб.