- •Міністерство освіти і науки України
- •Ім. А. С. Макаренка
- •Москаленко м.П.
- •Фізіологія рослин
- •Частина іі
- •Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського державного педагогічного університету ім. А.С Макаренка
- •Пропонуються розділи „Клітинне дихання”, „Фотосинтез”, „Водний режим”, „ Стійкість”, питання до семінарських занять.
- •Розділ 1. Клітинне дихання
- •1.1. Коротка характеристика атф
- •1.2. Аеробне дихання
- •Піровиноградна кислота (с3)
- •Цикл лимонної кислоти (Цикл Кребса) атф
- •Окисне декарбоксилування піровиноградної кислоти
- •Цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот, лимоннокислий цикл)
- •Електронтранспортний ланцюг (дихальний ланцюг)
- •З овнішня мембрана мітохондрій
- •1.3. Пентозофосфатний шлях
- •1.4. Гліоксилатний цикл
- •3Фосфогліцериновий β-окислення
- •Ацетил-СоА
- •1.5 Анаеробне дихання. Бродіння
- •1.6 Фактори, які впливають на інтенсивність дихання
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Розділ 2. Фотосинтез
- •2.1. Загальна схема фотосинтезу
- •Поглинання сонячного світла
- •Фіксація вуглецю (ассиміляція вуглецю, синтез органічних речовин)
- •2.2 Світлова фаза фотосинтезу
- •400 Довжина хвилі (нм) 700
- •2.3. Темнова фаза фотосинтезу
- •2.4. Фотодихання
- •2.7 Фактори, які впливають на інтенсивність фотосинтезу
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Заняття ііі
- •Розділ 3. Водний режим
- •3.1 Водний обмін на рівні клітини
- •3.2 Надходження води до рослини
- •3.3 Транспірація та кореневий тиск
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Розділ 4. Стійкість
- •4.1. Стійкість до посухи та перегрівання
- •4.2. Холодостійкість та морозостійкість
- •4.3. Солестійкість
- •4.4. Стійкість до патогенних мікроорганізмів
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Перелік рекомендованої літератури
- •40002, Суми, вул. Роменська, 87
Розділ 1. Клітинне дихання
Клітинам постійно потрібна енергія для найрізноманітніших процесів – синтезу білків, активного транспорту речовин, клітинного поділу тощо. Найчастіше джерелом такої енергії є багаті органічні сполуки:
Джерела енергії Процеси, в яких використовується Е
Вуглеводи
Синтез речовин
Жири
АТФ
Транспорт
Білки Поділ клітини
У
сі
організми, як автотрофні, так і
гетеротрофні, утворюють АТФ, розщеплюють
хімічні зв’язки в органічних сполуках.
Для такого розщеплення використовується
кисень, відбувається окислення органічних
речовин, під час якого вуглець зі ступенем
окислення 0 у цих сполуках окислюється
до вуглецю зі ступенем окислення +4 у
CО2.
Під час окислення руйнуються хімічні
зв’язки в органічних молекулах і
вивільняється енергія, яка використовується
для приєднання неорганічного фосфату
до АДФ синтезу АТФ. Таким чином, енергія
хімічних зв’язків в органічних речовинах
переводиться до АТФ у вигляді так
званого макроергічного звязку. За
відсутності кисню (анаеробне дихання
- бродіння) повне окислення всіх хімічних
зв’язків неможливе, отже частина енергії
до АТФ не потрапляє.
Сумарне рівняння процесу клітинного дихання має такий вигляд:
Органічна сполука + О2 → СО2 + Н2О + Q
Таким же сумарним рівнянням зображується й процес горіння. Відмінність полягає у тому, що при горінні енергія виділяється вся відразу. Під час дихання вона виділяється поступово, невеликими порціями, при окисленні зв’язок за зв’язком в ланцюгу ферментативних реакцій. Це дозволяє клітині утримати частину енергії і спрямувати її у АТФ, що було б неможливо, якби хімічні зв’язки між вуглецями руйнувались усі миттєво, як при горінні.
Клітинному (тканинному) диханню передує газообмін – поглинання кисню із зовнішнього середовища та виділення в середовище вуглекислого газу.
1.1. Коротка характеристика атф
АТФ – органічна сполука, яка складається з пуринової азотистої основи аденіну, п’ятивуглецевого цукру рибози і трьох фосфатних груп. Дві останні фосфатні групи по’язані між собою макроергічним зв’язком. Енергія, що виділяється при відщепленні двох фосфатних груп, становить близько 30,6 кДж/моль, а при відщепленні останньої третьої – 13,8 кДж/моль. Тому АТФ може утворитися лише під час тих реакцій, при яких вихід енергії становить більше 30,6 кДж/моль. Увесь надлишок енергії (понад 30,6 кДж/моль) не може знаходитися в АТФ, так як і вся енергія реакцій, що дають менше 30,6 кДж/моль.
Оскільки вся хімічна енергія, що використовується в клітині, переведена в одну форму – форму хімічного зв’язку між залишками фосфорної кислоти і АТФ, то всі енергозалежні процеси потребують здійснення лише однієї реакції, здатної вивільнити енергію із АТФ – реакції гідролізу цих зв’язків. Завдяки цьому досягається значна економія щодо діючих у клітині механізмів енергетичного обміну.
Молекула АТФ відносно невелика і тому легко переходить через будь-яку мембрану клітини. АТФ діє як сполука, що пов’язує між собою дихання і всі процеси, які потребують енергії.
