- •Міністерство освіти і науки України
- •Ім. А. С. Макаренка
- •Москаленко м.П.
- •Фізіологія рослин
- •Частина іі
- •Друкується згідно з рішенням вченої ради Сумського державного педагогічного університету ім. А.С Макаренка
- •Пропонуються розділи „Клітинне дихання”, „Фотосинтез”, „Водний режим”, „ Стійкість”, питання до семінарських занять.
- •Розділ 1. Клітинне дихання
- •1.1. Коротка характеристика атф
- •1.2. Аеробне дихання
- •Піровиноградна кислота (с3)
- •Цикл лимонної кислоти (Цикл Кребса) атф
- •Окисне декарбоксилування піровиноградної кислоти
- •Цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот, лимоннокислий цикл)
- •Електронтранспортний ланцюг (дихальний ланцюг)
- •З овнішня мембрана мітохондрій
- •1.3. Пентозофосфатний шлях
- •1.4. Гліоксилатний цикл
- •3Фосфогліцериновий β-окислення
- •Ацетил-СоА
- •1.5 Анаеробне дихання. Бродіння
- •1.6 Фактори, які впливають на інтенсивність дихання
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Розділ 2. Фотосинтез
- •2.1. Загальна схема фотосинтезу
- •Поглинання сонячного світла
- •Фіксація вуглецю (ассиміляція вуглецю, синтез органічних речовин)
- •2.2 Світлова фаза фотосинтезу
- •400 Довжина хвилі (нм) 700
- •2.3. Темнова фаза фотосинтезу
- •2.4. Фотодихання
- •2.7 Фактори, які впливають на інтенсивність фотосинтезу
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Заняття іі
- •Заняття ііі
- •Розділ 3. Водний режим
- •3.1 Водний обмін на рівні клітини
- •3.2 Надходження води до рослини
- •3.3 Транспірація та кореневий тиск
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Розділ 4. Стійкість
- •4.1. Стійкість до посухи та перегрівання
- •4.2. Холодостійкість та морозостійкість
- •4.3. Солестійкість
- •4.4. Стійкість до патогенних мікроорганізмів
- •Питання до семінарських занять Заняття і
- •Перелік рекомендованої літератури
- •40002, Суми, вул. Роменська, 87
3Фосфогліцериновий β-окислення
альдегід (3ФГА)
(С3)
Піровиноградна Ацетил-СоА СоА
к
ислота
(ПВК)
(С2)
(С3)
Ацетил-СоА Оксалоацетат Цитрат
(С4)
(С6)
СО2
НАДН2
Гліоксилатний
Сукцинат
цикл
(С4)
НАД+ ---------
Малат
Гліоксилат
Цикл Кребса ←------------ (С4) (С2)
Ацетил-СоА
СоА (С2)
Гліоксилатний цикл є у рослин, дріжджів і деяких бактерій і відсутній в клітинах тварин. В рослинній клітині цей цикл здійснюється в мікроорганоїдах – гліоксисомах, де відбувається розщеплення жирних кислот. Завдяки розглянутому процесу практично не буває нестачі в проміжних сполуках циклу Кребса, що підвищує надійність його функціонування.
Чистий енергетичний вихід гліоксилатного циклу – 1 НАДН2 - це 3АТФ після ЕТЛ, якщо не враховувати окислення сукцинату в циклі Кребса, де: 1 ФАДН2 – це 2 АТФ та 1 НАДН2 – 3 АТФ. Разом – 8 АТФ.
1.5 Анаеробне дихання. Бродіння
За відсутності, або нестачі кисню, який відіграє роль акцептора електронів і водню, електронтранспортний ланцюг не функціонує, а значить, і не створюється електрохімічний градієнт, здатний забезпечити синтез АТФ. За наявності кисню НАДН2 швидко віддає атоми водню в ЕТЛ. Вивільнений НАД+ повертається в гліколіз, готовий прийняти наступні атоми водню від окислення глюкози. Якщо ж кисню не вистачає для того, щоб приєднати всі електрони, що рухаються до нього по електронтранспортному ланцюгу, ланцюг блокується і перестає приймати атоми водню від НАДН2 на переносники. А оскільки НАДН2 не може при цьому знову перетворитися в НАД+, то, відповідно, перестають функціонувати ті шляхи, для яких НАД+ необхідний - це гліколіз і цикл Кребса. У таких умовах використовуються інші акцептори для зв’язку атомів водню із НАДН2.
Усі біохімічні шляхи, де НАДН2 звільняється від атомів водню без участі кисню, називають анаеробним диханням, або бродінням. Так, під час спиртового бродіння у дріжджів в якості акцептора водню виступає ацетальдегід:
Гліколіз
2АДФ+Ф 2АТФ
СН3
НАДН2
│ -
2СО2
СНО СН2ОН
Глюкоза
2 СО 2 │
2 │ + НАД+
(С6)
│ СН3
СН3
НАД+ НАДН2 СООН Ацетальдегід Етанол
Піровиноградна
(С2)
(С2)
кислота (ПВК)
(С3)
У рослинному світі існує ще багато інших видів бродіння. Так, під час молочнокислого бродіння утворюється молочна кислота, коли функцію акцептора атомарного водню виконує піровиноградна кислота (ПВК):
Гліколіз
2
АДФ+Ф
2АТФ СН3
НАДН2
СН3
│ │
Глюкоза
2 СО 2 СНОН + НАД+
(С6)
│
│
НАДН2 СООН СООН
НАД+ Піровиноградна Молочна
кислота (ПВК) кислота (ПВК)
(С3) (С3)
Обидва типи бродіння не дають додаткової кількості АТФ, так як вихід енергії на одну молекулу глюкози, розщеплену шляхом анаеробного дихання, складає дві молекули АТФ, створені у гліколізі, що передує бродінню. У кінцевих продуктах бродіння – етиловому спирті і молочній кислоті - залишається значна кількість енергії невикористаних хімічних зв’язків. Тому вихід енергії у анаеробному диханні в порівнянні з аеробним є незначним:
Під час аеробного дихання ∆Q = 2880 кДж/моль (субстрату).
Під час спиртового бродіння ∆Q = 210 кДж/моль.
Під час молочнокислого бродіння ∆Q = 150 кДж/моль.
