Іі.7. Ступені забезпеченності рослин мінеральними речовинами

Розрізняють три ступені забезпеченості рослин мінеральними речовинами.

1. Недостатнє забезпечення.

2. Достатнє забезпечення.

3. Шкідливий надлишок.

1. При недостатньому мінеральному живленні рослини низькорослі, в деяких випадках передчасно розквітають, плодоносять і старіють. Якщо не вистачає лише деяких елементів, або якщо даному виду рослин окремі елементи потрібні в дуже великій кількості, з'являються специфічні симптоми нестачі певних елементів.

2. При достатньому мінеральному живленні навіть дуже велика різниця в кількості поживних речовин не позначається на рості і розвитку рослин (згідно "закону мінімуму" Лібіха). Як тільки необхідна кількість мінеральних речовин надійшла, подальше підвищення рівня живлення вже не дає ефекту у відношенні росту. Але не виключено, що незначний надлишок вмісту мінеральних речовин поліпшує інші важливі характеристики рослин. Це, наприклад, стійкість до патогенів, паразитів або до екстремальних кліматичних умов.

3. При надлишку мінеральні речовини можуть викликати токсичну дію, особливо при надлишку однобічному. В природі це має місце на засолених ґрунтах, в гіпсових западинах, на ґрунтах з високим вмістом важких металів (Zn, РЬ, Сr, Nі, Со, Сu). Тільки незначна кількість видів може існувати в умовах підвищеної концентрації ґрунтового розчину. Рослин цих видів здатні ізолювати надлишок іонів в компартментах цитоплазми або в клітинній стінці. У таких рослин плазмалема має більшу вибіркову здатність, значно обмежує поглинання елементів ґрунтового живлення.

Іі. 8. Секрети, екскрети, рекрети

Елементи мінерального живлення більшою мірою залишаються в тій тканині, в яку вони надійшли. Для "розвантаження" протоплазми вони виділяються у вакуолі і там накопичуються в розчині або випадають в осад (кристали оксалату Са).

Аналогічні процеси можливі і в клітинній стінці при випаровуванні води. Ці речовини елімінуються тільки з відмиранням частин рослин (листопад).

Протягом онтогенезу мінеральні речовини виділяються в складі секретів, екскретів та рекретів. Згідно класифікації Фрей-Вісслінга:

секрети - продукти асиміляції, що виділяються; це розчинені вуглеводні (нектар), карбонові кислоти і амінокислоти (кореневі виділення);

екскрети - продукти вторинного обміну або кінцеві продукти дисиміляції,

рекрети - солі, котрі не були задіяні в обміні речовин і виділяються в тій формі, в якій були поглинуті.

З прямих продуктів виділення у зв'язку з мінеральним живленням мають значення лише рекрети. Рекреція відбувається по всій поверхні рослин. Спеціальні солевидільні залози мають рослини місць багатих на солі.

Секрети й екскрети мають значення у зв'язку з біотичною інтерференцією – різноманітними зв'язками між рослинами, рослинами і тваринами в природній екосистемі.

Іі. 9. Фоліарне поглинання неорганічних сполук

Фоліарне (листкове) поглинання неорганічних речовин незрівнянне по об'єму з кореневим. Складається з: неметаболічного (пасивного) проникнення неорганічних сполук через кутикулу та метаболічного, пов'язаного з використанням енергії АТФ. Частина мінеральних речовин, захоплена листками, вимивається дощовою водою. Ефективність змивання різних елементів може бути показником їх метаболічних зв’язків. Так, РЬ присутній у змивах у значних кількостях. Це вказує на те, що даний елемент присутній на поверхні листка як пасивний осад. Навпаки, мала частка в змивах Сu, Zn, Та, Сd вказує на значне проникнення цих металів в листки.

Явище фоліарного поглинання лежить в основі некореневої підкормки культурних рослин розчинами, що містять Fе, Мn, Zn, Сu та інші елементи. Така обробка підвищує врожай та поліпшує його якісні показники.