13. Зміст та сутність стандартизації

Стандартизація – повторювальна діяльність, спрямована на вирішення завдань у сферах науки, техніки та економіки для досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі. Завданням стандартизації є створення систем нормативно-технічної документації, які визначають прогресивні вимоги до продукції та її розробки, виробництва й застосування. Зазначене завдання випливає з мети стандартизації – прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва та якості продукції.¹

Основними функціями стандартизації в ергономіці є наступні:

• Регулююча – визначення основних параметрів системи, що мають забезпечити їхню уніфікацію, безпечність та надійність;

• Захисна – визначення параметрів системи, які забезпечують врахування потреб як виробників (власників систем) так і споживачів (користувачів систем);

• Економічна – полягає у забезпеченні економічної ефективності систем, які проектуються;

• Соціальна – полягає у тому, що стандарти є бар’єром для неякісної продукції (послуг), дозволяють уникати ризиків техногенних катастроф, фізіологічних та психологічних зрушень, працездатності людини, тощо.

В Україні правові засади стандартизації, в тому числі ергономічної, її економічні основи та організаційна структура визначені відповідним декретом Кабінету міністрів (1993р.). Законодавче визначення робить стандарти обов’язковими для виконання по всій території України.

У світовій практиці існує чотири види ергономічних стандартів:

1. базові, які включають основні характеристики людини (антропометричні, сенсорні, моторні, ін.);

2. функціональні – включають ергономічні вимоги до технічних засобів, процесів, промислових виробів, систем;

3. зовнішнього середовища - стандарти, які включають показники діючих на людину фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього середовища;

4. організаційні – включають стандарти, що визначають вимоги до процедур та методів ергономічних досліджень.

До спеціальних нормативних документів, що застосовуються в ергономіці, відносять посібники з розробки техніки та ергономічного її проектування, державні стандарти, галузеві стандарти, стандарти підприємств, нормативні, організаційні документи для керівництва.

Закладення основних вимог таких документів пов’язано з:

• розробкою стандартної термінології в сфері ергономічних вимог до техніки;

• розробкою більш повної номенклатури ергономічних вимог та показників;

• розробкою методів вибору груп вимог до технічних пристроїв різних класів та типів;

• розробкою методів вибору працівників, їх підготовки;

• розробкою оцінки рівня ергономічних показників якості технічних засобів;

• розробкою оцінки факторів впливу зовнішнього середовища на інші елементи системи;

• розробкою методів оцінки надійності системи „людина – машина – зовнішнє середовище” в цілому;

• розробкою принципів стандартизації методів отримання експериментальних даних, що розкривають зміст людського фактору в системі з метою підвищення їх надійності та достовірності;

• розробкою підсистеми довідкових даних із людського фактору в системі.

Ергономічні вимоги знайшли втілення в більшості стандартів на промислові вироби, елементи системи.

Користувач – людина, яка взаємодіє з виробом.