- •1. Сучасне розуміння ергономіки
- •2. Еволюція теоретичних поглядів.
- •3. Ергономічність як фактор економічного росту.
- •4. Предмет ергономіки.
- •5. Об’єкт ергономіки.
- •6. Методи дослідження в ергономіці.
- •7. Розподіл функцій в системі
- •8. Інформація як предмет трудової діяльності операторів
- •9. Методика визначення економічної ефективності системи
- •10. Соціальна ефективність як сучасна вимога до системи „людина –машина – зовнішнє середовище”
- •11. Оцінка якості елементів системи
- •12. Фактори підвищення ефективності системи
- •13. Зміст та сутність стандартизації
- •14. Загальні ергономічні вимоги до проектування робочих місць
- •15. Вимоги до організаційно-технічного оснащення робочого місця
- •16. Основні ергономічні вимоги до техніки
- •17. Проектування засобів відображення інформації
- •18. Вимоги до органів управління та оптимізація робочих рухів
- •19. Розробка технологічних процесів
- •20. Організаційно-технологічне проектування виробничих приміщень
- •21. Визначення психофізіологічної та професійної придатності людини до роботи в системі
- •22. Адаптація працівників у системі
- •23. Зовнішнє середовище як елемент системи „людина – машина – зовнішнє середовище”
- •24. Основи ергодизайну
13. Зміст та сутність стандартизації
Стандартизація – повторювальна діяльність, спрямована на вирішення завдань у сферах науки, техніки та економіки для досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі. Завданням стандартизації є створення систем нормативно-технічної документації, які визначають прогресивні вимоги до продукції та її розробки, виробництва й застосування. Зазначене завдання випливає з мети стандартизації – прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва та якості продукції.1
Основними функціями стандартизації в ергономіці є наступні:
Регулююча – визначення основних параметрів системи, що мають забезпечити їхню уніфікацію, безпечність та надійність;
Захисна – визначення параметрів системи, які забезпечують врахування потреб як виробників (власників систем) так і споживачів (користувачів систем);
Економічна – полягає у забезпеченні економічної ефективності систем, які проектуються;
Соціальна – полягає у тому, що стандарти є бар’єром для неякісної продукції (послуг), дозволяють уникати ризиків техногенних катастроф, фізіологічних та психологічних зрушень, працездатності людини, тощо.
В Україні правові засади стандартизації, в тому числі ергономічної, її економічні основи та організаційна структура визначені відповідним декретом Кабінету міністрів (1993р.). Законодавче визначення робить стандарти обов’язковими для виконання по всій території України.
У світовій практиці існує чотири види ергономічних стандартів:
базові, які включають основні характеристики людини (антропометричні, сенсорні, моторні, ін.);
функціональні – включають ергономічні вимоги до технічних засобів, процесів, промислових виробів, систем;
зовнішнього середовища - стандарти, які включають показники діючих на людину фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишнього середовища;
організаційні – включають стандарти, що визначають вимоги до процедур та методів ергономічних досліджень.
До спеціальних нормативних документів, що застосовуються в ергономіці, відносять посібники з розробки техніки та ергономічного її проектування, державні стандарти, галузеві стандарти, стандарти підприємств, нормативні, організаційні документи для керівництва.
Закладення основних вимог таких документів пов’язано з:
розробкою стандартної термінології в сфері ергономічних вимог до техніки;
розробкою більш повної номенклатури ергономічних вимог та показників;
розробкою методів вибору груп вимог до технічних пристроїв різних класів та типів;
розробкою методів вибору працівників, їх підготовки;
розробкою оцінки рівня ергономічних показників якості технічних засобів;
розробкою оцінки факторів впливу зовнішнього середовища на інші елементи системи;
розробкою методів оцінки надійності системи „людина – машина – зовнішнє середовище” в цілому;
розробкою принципів стандартизації методів отримання експериментальних даних, що розкривають зміст людського фактору в системі з метою підвищення їх надійності та достовірності;
розробкою підсистеми довідкових даних із людського фактору в системі.
Ергономічні вимоги знайшли втілення в більшості стандартів на промислові вироби, елементи системи.
Користувач – людина, яка взаємодіє з виробом.
