3. Технічна норма, її структура та методи розрахунку.

Технічні норми, як правило, встановлюються на кожну технологічну операцію або комплекс операцій.

Операція – закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці одним або кількома робочими (бригадою)й охоплює комплекс послідовних дій над певним предметом праці (на текстильних підприємствах технологічними операціями є нароботка холста, съём пряжи или рулона ткани).

У здійсненні операції приймають участь й машина й наглядаючий за її роботою робітник. Крім нагляду, робітник виконує певні робочі прийоми.

Робочим прийомом наз. закінчену дію робочого, яка має приватне цільове призначення (зміна катушки, ліквідація обриву нитки, зняття бобини та ін.).

Робочий прийом складається з ряду трудових дій, які складаються з рухів. В текстильній промисловості нормативи часу, як правило, встановлюються не на окремі рухи, а на прийоми.

Методом технічного нормування встановлюються норми часу, норми виробітку та норми обслуговування.

Під нормою часу розуміють час, необхідний для виробітки одним робітником або бригадою одиниці продукції (або виконати одиницю роботи) при раціональних організаційно-технічних умовах. Вимірюється норма часу у людино-годинах та людино-хвилинах.

Норма виробітку – кількість продукції, яку повинно бути вироблено (або кількість роботи, яку треба виконати) одним робітником або бригадою в одиницю часу за тих самих умов.

Під нормою обслуговування розуміється кількість одиниць устаткування (обладнання) яке повинно обслуговуватися робітником або бригадою при раціональних організаційно-технічних умовах.

Структура норми часу

Норма часу складається з таких складових:

1. Основний технологічний час – це час, протягом якого відбувається технологічний процес (зміна форми або стану предмета праці).

2. Допоміжний технологічний час – це час, який витрачається на дії, які забезпечують підтримку технологічного процесу (питание машины сырьём и полуфабрикатами, снятие продукции, ликвидация обрывов и т.д.).

3. Час обслуговування робочого місця – час, який витрачається на підтримку робочого місця у стані, який забезпечує нормальну роботу, на догляд за устаткуванням (обмахивание, смазка, мелкий ремонт), утримання у чистоті робочого місця й забезпечення його матеріалами

Основний і допоміжний технологічний час, а також час обслуговування робочого місця може бути машинним, машинно-ручним й ручним.

В сучасних умовах у текстильній галузі майже весь час – машинний.

В машинних процесах норма часу машини складається з часу роботи машини (машинного часу) та часу перерв у її роботу.

Час роботи і час перерв у роботі (рис. 13.1).

1.1. Час роботи  — це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник виконує трудові функції. Він включає: 

1.1.1. Час підготовчо-завершальної роботи Тті що витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов'язані з його завершенням (одержання завдання, інструктаж, здавання готової продукції тощо).

1.1.2. Час оперативної роботи   витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання. Він включає:

1.1.2.1. Основний час   — час безпосереднього перетворення предмета праці;

1.1.2.2. Допоміжний час   — час управління обладнанням, вимірювання показників, переходів тощо.

1.1.3. Час обслуговування робочого місця   складається з:

1.1.3.1. Часу організаційного обслуговування  , що витрачається на догляд робочого місця, пов'язаний з виконанням змінного завдання;

1.1.3.2.Часу технічного обслуговування  , що витрачається на догляд робочого місця, пов'язаний з виконанням даної конкретної роботи.

1.2. Час перерв   — це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник не виконує трудові функції з різних причин. Він включає:

1.2.1. Час регламентованих перерв   заздалегідь передбачений, об'єктивно необхідний. До нього належать:

1.2.1.1.Час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва ;

1.2.1.2.Час перерв, обумовлених трудовим законодавством  ;

1.2.1.3.Час на відпочинок та особисті потреби  .

1.2.2. Час нерегламентованих перерв  , складається з непередбачуваних, небажаних зупинок в роботі. Це:

1.2.2.1.Час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва  , наприклад перебоями постачання, несправністю устаткування;

1.2.2.2.Час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни   — запізненнями, прогулами тощо;

1.2.2.3.Час відпусток з дозволу адміністрації  .