1.2.Проблема зображення тварин в аспекті задач шкільного курсу візуального мистецтва.

Дана розробка-посібник висвітлює деякі теоретичні і переважно практичні питання задач створення образів на основі природних форм. В цьому матеріалі автор приділяє увагу зображенню тварин (птахів, комах). Працюючи з дітьми та виходячи з конкретних завдань по темі, вчитель ставить собі за мету:

• виховувати в учнів любов до оточуючої природи, до всього живого, розвивати здібність дитини відчувати красу форм живих істот;

• розвивати творчі здібності та сприяти екологічному вихованню;

• розвивати естетичне почуття, емоційну чутливість на прекрасне;

• формувати вміння виражати своє відношення до зображувального об’єкта образотворчою мовою;

• розвивати спостережливість, виховувати увагу до характерних особливостей форми та пропорцій;

• вчити учнів малювати фігури тварин за характерними положеннями тулуба (спини);

• розвивати образну уяву, зорову пам’ять, вибіркове сприймання характерних елементів форми, намагатися виявити характер фігур у певних положеннях;

• навчати сприймати та відображати пропорційні відношення деталей до цілого.

1.3. З історії анімалістичного жанру.

Приблизно 28000 років тому через кілька мільйонів років після того, як Всемогутній закінчив сьомий день творіння, людина раптом відчула потребу самовираження на стінах печер. Чому? Ми не знаємо. Просто вона почала малювати. Це давнє мистецтво, зовсім не Старі Майстри. Малюнки були сховані від очей, подалі від входу до печери, глибоко у надрах землі, за великим камінням або біля підземних водойм. Вони не були модними і не призначалися для легкого доступу, як Лувр, Ермітаж або галерея в нью-йоркському Сохо. Тільки подумати! Ніяких дилерів. Ніяких рецензій, ніяких саркастичних критиків. Тільки люди та їх мистецтво. Це було здорово.

Люди зображали тварин з давніх часів. Найдавніші художні твори – відбитки людської руки, малюнки звірів «штрихами» або заплутаними лініями («макарони», «спагеті») належать до часів 100 – 50 тис. років до н.е. Більшість древніх артефактів і малюнків були знайдені у центральній Європі, і найвідоміші з них, мабуть, у печері Ласко у французькому регіоні Дордань (відкрита у 1840 і в теперішній час закрита через великий наплив туристів). Інші, датуються більш пізнім часом (близько 16000 до н.е.), знаходяться в Альтамірі, в Іспанії. Сюжети? Безумовно були популярні тварини. Мамонти (на волі або у пастці у печері Трьох Братів, або врізані в стіну у Руфіньї, і те і інше – у Франції). Кам’яний цап. Олені. Північний олень. Коні. Вовки. Бізон. Тварини, яких люди знали і які служили їм їжею. Або хижаки, такі як лев і ведмеді, що намальовані з умінням, напевно, яке ґрунтується на давньому спостереженні за звіром, якого доводилося переслідувати з умінням, рівним якому не володіє ні один художник-початківець кінця 20 ст. Розмір? Печерні художники володіли смаком до величного. Вони малювали своїх тварин крупно та сміливо, фарбами, які були зроблені із натуральних окислів або природних глин або соків. Кольори – в основному жовті, червоні, коричневі та чорні. Давні художники думали про магію, їх фарби були змішані з вугіллям або тваринним жиром та наносилися на стіни печери або чимось схожим на воскову крейду, або видувались на неї за допомогою трубки. Яким би не був сюжет – малюнки зазвичай володіли силою. Вони були нагальними візуальними проханнями Подавцю достатку: про їжу або про родючість.

Інколи зображення тварин були не тільки кольорові, але й рельєфні: художники використовували природні випуклості стін і стелі печер для досягнення більшої виразності, об’ємності. На більш ранніх зображеннях тварини виглядали нерухомими, але пізніше первісні художники навчилися передавати рух. Тісно пов’язане з первісними міфологічними поглядами, мистецтво ґрунтувалося на одухотворенні сил природи (анімізм) і культі тварин (тотемізм). Як виразна кішка, зроблена із бронзи давньоєгипетським скульптором. Багато тварин у Давньому Єгипті вважалися священними. У статуй богів іноді були голови тварин, птахів. Так, у бога Анубіса, покровителя померлих, була голова шакала, а у богині війни Сохмет – левова. У пустелях Єгипту до цих пір можна побачити знамениті статуї сфінксів – левів з людськими обличчями, що були зроблені тисячі років тому.

В шумерській культурі зустрічається орел з головою лева – символ бога Нінгірсу; знаки піктографічної писемності (на першому етапі) містили зображення тварин.

Скульптори Давньої Ассирії створювали статуї могутніх крилатих биків «Шеду» та левів в стрімкому русі.

Зображення тварин зустрічаються в античній скульптурі, вазопису, мозаїках.

В епоху Відродження художники почали малювати тварин з натури. Великий майстер рисунка А.Дюрер полюбляв зображати коней, зайців та інших тварин. Його роботи вирізняються реалістичною точністю та пластичною виразністю.

У мистецтві Сходу до зображення звірів та птахів з давніх часів відносилися з особливою повагою. Для них характерні вишукана краса ліній, плям, форм, філософська витонченість та опоетизованість образів.