- •Поняття міжнародного приватного права. Природа відносин міжнародного приватного права
- •Співвідношення міжнародного приватного і міжнародного права
- •Ознаки предмету мпп та їх характеристика
- •Іноземний елемент та його види
- •Колізійні питання сімейного права
- •Колізії спадкових відносин.
- •Міжнародні трудові відносини
- •Значення Міжнародної Організації Праці у регулюванні трудових відносин із іноземним елементом
- •Види норм мпп.
- •Особливості укладення та розірвання шлюбів між громадянами різних країн
- •Сутність, мета та види уніфікації норм міжнародного приватного права
- •Співвідношення міжнародних угод та внутрішнього законодавства в рамках регулювання міжнародних приватноправових відносин.
- •Форми укладення договорів:
- •Особливості застосування колізійного методу
- •Особливості спадкування майна громадянином України після смерті іноземця
- •Правила спадкування відумерлого майна
- •Правила визначення правосубєктності іноземців в Україні
- •Поняття та основні види формул прикріплень
- •2) Особистий закон юридичної особи (Lех societatis).
- •Види і сутність правових режимів, які надаються іноземцям в Україні
- •Поняття та сутність кваліфікації.
- •Відмінність «кваліфікації» і «тлумачення» у міжнародному приватному праві
- •Колізійні питання деліктних зобовязань, та шляхи їх вирішення
- •Система курсу мпп. Структура закону України „Про міжнародне приватне право.
- •Джерела мПрП
- •Внутрішнє законодавство як джерело міжнародного приватного права
- •Міжнародні договори як джерела мпп. Види договорів, угод та конвенцій, їх співвідношення.
- •Правила „Інкотермс” як джерело регулювання міжнародних комерційних відносин.
- •Поняття правої доктрини
- •Поняття, ознаки та види міжнародних звичаїв (див. 28)
- •Поняття міжнародного цивільного процесу. Його співвідношення із міжнародним приватним та цивільним процесуальним правом.
- •Поняття та наслідки обходу законів у мпп
- •Публічний порядок та поняття застереження про публічний порядок.
- •Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни
- •Колізійна норма, її структура. Види колізійних норм (див. 10). Союзи колізійних норм.
- •Особистий закон фізичної особи
- •Особистий закон юридичної особи
Сутність, мета та види уніфікації норм міжнародного приватного права
Створення однакових матеріально-правових норм дістало назву - уніфікація (від лат. - робити єдиним), внаслідок чого і метод подібного регулювання відповідних відносин отримав назву уніфікованого (або прямого).
Уніфіковані матеріально-правові норми встановлюють однаковий обсяг прав чи зобов'язань учасників цивільно-правових відносин, пов'язаних з присутністю в них іноземного елементу.
Уніфіковані цивільно-процесуальні норми встановлюють єдині правила стосовно вирішення тих чи інших питань у процесі розгляду спорів учасників зазначених відносин у судах або у міжнародних комерційних арбітражах.
Уніфіковані колізійні норми намагаються існуюче розмаїття колізійних способів вирішення одного й того ж питання змінити на один (або декілька), щодо застосування яких держави домовились.
Результати процесу уніфікації у практиці держав можуть бути застосованими в одній (або кількох) з нижченаведених форм.
Шляхом укладення міжнародного договору, в якому містяться розроблені та належним чином введені в дію уніфіковані норми.
Застосуванням міжнародних звичаїв (звичаїв ділового обороту), зокрема торгових звичаїв.
Співвідношення міжнародних угод та внутрішнього законодавства в рамках регулювання міжнародних приватноправових відносин.
Згідно зі ст. 9 Конституції України та відповідно до ч. 1 ст. 10 нового Цивільного кодексу України, частиною національного законодавства стають тільки «чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України». Тим часом у ч. 2 ст. 10 ЦК України, яка встановлює переважну силу правил міжнародних договорів, використана інша формула - «міжнародний договір України, укладений у встановленому законом порядку». Цій формулі відповідають як міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Президентом України, Кабінетом Міністрів України, так і - в установлених законом межах - міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади. За буквальним тлумаченням ч. 1 ст. 9 Конституції України, такі міжнародні договори не набувають вищої юридичної сили, сили закону, проте залишаються джерелами національного права.
Правила застосування трансформованих у національну правову систему норм міжнародних договорів:
По-перше, норми національного права, що виникають внаслідок зазначеної трансформації, завжди використовуються як спеціальні норми щодо будь-яких інших норм відповідної системи права. Тобто, механізми регулювання, що створюються міжнародними договорами, як спеціальні норми (leх sресiаles) мають примат перед загальними механізмами регулювання, що діють у національному праві, або, інакше кажучи, переважну силу.
По-друге, така норма в системі внутрішньодержавних норм має певну автономію. Це означає, що скасування трансформованої норми у встановленому в національному праві порядку ніяким чином не впливає на зобов'язання держави щодо виконання відповідної норми міжнародного договору, якщо тільки останній залишається для цієї держави чинним.
