- •Поняття міжнародного приватного права. Природа відносин міжнародного приватного права
- •Співвідношення міжнародного приватного і міжнародного права
- •Ознаки предмету мпп та їх характеристика
- •Іноземний елемент та його види
- •Колізійні питання сімейного права
- •Колізії спадкових відносин.
- •Міжнародні трудові відносини
- •Значення Міжнародної Організації Праці у регулюванні трудових відносин із іноземним елементом
- •Види норм мпп.
- •Особливості укладення та розірвання шлюбів між громадянами різних країн
- •Сутність, мета та види уніфікації норм міжнародного приватного права
- •Співвідношення міжнародних угод та внутрішнього законодавства в рамках регулювання міжнародних приватноправових відносин.
- •Форми укладення договорів:
- •Особливості застосування колізійного методу
- •Особливості спадкування майна громадянином України після смерті іноземця
- •Правила спадкування відумерлого майна
- •Правила визначення правосубєктності іноземців в Україні
- •Поняття та основні види формул прикріплень
- •2) Особистий закон юридичної особи (Lех societatis).
- •Види і сутність правових режимів, які надаються іноземцям в Україні
- •Поняття та сутність кваліфікації.
- •Відмінність «кваліфікації» і «тлумачення» у міжнародному приватному праві
- •Колізійні питання деліктних зобовязань, та шляхи їх вирішення
- •Система курсу мпп. Структура закону України „Про міжнародне приватне право.
- •Джерела мПрП
- •Внутрішнє законодавство як джерело міжнародного приватного права
- •Міжнародні договори як джерела мпп. Види договорів, угод та конвенцій, їх співвідношення.
- •Правила „Інкотермс” як джерело регулювання міжнародних комерційних відносин.
- •Поняття правої доктрини
- •Поняття, ознаки та види міжнародних звичаїв (див. 28)
- •Поняття міжнародного цивільного процесу. Його співвідношення із міжнародним приватним та цивільним процесуальним правом.
- •Поняття та наслідки обходу законів у мпп
- •Публічний порядок та поняття застереження про публічний порядок.
- •Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни
- •Колізійна норма, її структура. Види колізійних норм (див. 10). Союзи колізійних норм.
- •Особистий закон фізичної особи
- •Особистий закон юридичної особи
Форми укладення договорів:
- зареєстрація у державних органах;
- церковний шлюб, коли право вибору форми укладення шлюбу залишено на розсуд осіб, що укладають шлюб;
- укладення шлюбу можливе лише у церковній формі;
- визнання шлюбу громадянського.
Коли йдеться про змішані шлюби, слід мати на увазі, що серед них окремо виділяється такий різновид, як закордонний шлюб. Під ним розуміється шлюб громадянина відповідної держави з іноземною особою, та шлюб громадян цієї держави між собою, які укладені поза межами території відповідної держави. Під це поняття підпадає і шлюб двох іноземців, який укладається в третій країні.
Найбільш поширеною формою укладання подібних шлюбів є так звані консульські шлюби, тобто шлюби, що укладаються в дипломатичних або консульських установах відповідних держав за кордоном. Для того щоб такі шлюби отримали визнання на території держави перебування консула, необхідно щоб консул мав на це повноваження своєї держави та згоду держави акредитації на те, щоб консул укладав ці шлюби на її території як між громадянами держав, які досягли відповідної згоди, так і громадянином своєї держави з особою із третьої держави. Подібна «легалізація» діяльності консула забезпечується шляхом укладення між відповідними державами консульських конвенцій, коли на засадах взаємності в них вирішуються всі відповідні питання.
Щодо українського національного регулювання процедури укладення шлюбу слід зазначити, що згідно зі ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Релігійний обряд шлюбу не породжує відповідних юридичних прав і зобов'язань, окрім випадків, коли цей обряд відбувся до створення або відновлення зазначених державних органів. Державна реєстрація шлюбу підтверджується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Особливості застосування колізійного методу
Правове регулювання відносин з іноземним елементом проходить три стадії:
встановлення підсудності - вибір юрисдикційного органу;
визначення застосовного матеріального права за допомогою колізійних норм держави суду та
застосування цього матеріального права.
Третя стадія виходить за межі власне МПрП і є стадією національного судового процесу.
У випадку колізійної норми відбувається не заміщення Lех fоrі на Lех саusae взагалі, а лише тільки заміщення певної норми національного законодавства на відповідну норму визначеного, згідно з вітчизняним колізійним приписом, іноземного законодавства.
Особливості спадкування майна громадянином України після смерті іноземця
Питанням успадкування присвячена книга шоста чинного ЦК України. Головні положення цієї книги зводяться до такого.
Спадкуванням визнається перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), і воно здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, — правом України.
Визнаються всі спадкові права громадян України, які виникли на підставі відповідних іноземних законів.
Окрім того:
(1) Українські нотаріуси вчинюють акти та посвідчують документи, які є необхідними для здійснення відповідних прав. Для цього вони як приймають та розглядають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, так і складають засвідчувальні написи у такій формі, якщо тільки це не протирічить основам встановленого в Україні правопорядку (ст. 98 Закону України «Про нотаріат»).
(2) Судові органи України встановлюють факти існуючих родинних відносин, необхідні для здійснення спадкоємства за іноземним законом, які тепер вже відомі і чинному ЦК, такі, наприклад, як споріднення типу «дядько - племінник» або навпаки.
(3) Наші співвітчизники мають право на консульський захист своїх спадкових прав, що виникли закордоном. За наявності відповідної консульської конвенції консул України може, наприклад, прийняти за кордоном спадкове майно для передачі його спадкоємцю в Україні.
