- •Лекція 1. Економічна інформація і інформаційні системи
- •1.1. Поняття економічної інформації
- •1.2. Інформаційна система
- •1.3. Структура і склад інформаційної системи
- •Информационные системы
- •1.3.1. Компоненти системи обробки даних
- •1.3.2. Організаційні компоненти іс
- •1.4. Послідовність розробки іс
- •Лекція 2. Економічна інформація, її класифікація і структурні одиниці
- •2. Поняття, склад і зміст інформаційного забезпечення автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту
- •Лекція 3
- •3.4. Внутримашинное інформаційне забезпечення
- •Лекція 4 Визначення інформації та її кількісні характеристики
- •Оцінювання та вимірювання економічної інформації
Оцінювання та вимірювання економічної інформації
Як і будь-який інший ресурс, економічна інформація повинна задовольняти цілому ряду вимог, частина з яких співпадає з вимогами, що представляються до інформації взагалі, а частина обумовлена її економічним характером.
Якість інформації. Інформація в процесах її технологічної обробки виступає як свого роду предмет праці і продукт праці. Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що обумовлюють її використання згідно з призначенням. Якість інформації суттєво визначає якість функціонування всієї системи в цілому. Основними показниками якості інформації є репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність та цінність.
- Репрезентативність інформації - це термін, який має аналог в математичній статистиці і пов'язаний з ймовірносним характером інформації. Він обумовлений концепцією добору інформації, яка забезпечує адекватну характеристику об'єкта, що відображується; обґрунтованістю добору його істотних показників, правильності методики вимірювання та алгоритму формування інформації.
Змістовність інформації пов'язана з її семантичним аспектом. Її можна оцінити як відношення кількості семантичної інформації Іс до до обсягу даних , які її відтворюють Vk:
S=Ic/Vk
Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки та сама міра інформації може бути передана за допомогою меншого обсягу даних.
Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників. Як надмірна, так і неповна, тобто недостатня для прийняття правильного управлінського рішення інформація знижує ефективність управління.
Доступність інформації для сприйняття при прийнятті управлінського рішення певною мірою перегукується з семантичним аспектом інформації. Доступність інформації в комп'ютерних системах забезпечується підбором відповідних технологічних процедур по роботі з інформацією.
Актуальність визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта ( від інтервалу змін цих характеристик) і інтервалу часу, який минув з моменту виникнення даної інформації.
Своєчасність інформації. Своєчасною вважається інформація, що дозволяє прийняти управлінське рішення без порушення регламенту, тобто надходить на відповідний рівень управління не пізніше встановленого терміну.
Стійкість - це властивість управлінської інформації реагувати на" зміни вхідних даних, не зменшуючи точність. Стійкість інформації, як і її репрезентативність, обумовлюється методикою вибору інформаційних даних.
Точність інформації визначається ступенем наближення відображуваного інформацією параметра і його істинного значення. Для інформації, що кодується за допомогою чисел, розрізняють формальну точність, що вимірюється значенням одиниці молодшого розряду; реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована; досяжна точність , тобто максимальна точність, якої можна досягти за даних конкретних умов функціонування системи; необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника.
Вірогідність інформації - це властивість до точного відображення реальних об'єктів з потрібною точністю. Ця властивість вимірюється за допомогою довірчою ймовірності необхідної точності, або ймовірністю того, що відображувані інформацією значення параметра відрізняються від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.
Слід розрізняти достовірність інформації та достовірність даних. В понятті "достовірність даних" приймається до уваги синтаксичний аспект інформації. Достовірні дані - це безпомилкові дані, а мірою достовірності даних є ймовірність появи помилок в даних. Недостовірна інформація має обсяг менший, ніж достовірна. До недостовірності даних це ствердження не завжди є справедливим.
Цінність інформації - це комплексний показник, який включає в себе всі перераховані вище показники Визначення міри цього показника є досить складною задачею. Найчастіше його вимірюють з точки зору прагматичної цінності інформації.
У світі ідей про знакові системи - семіотики - адекватність інформації, тобто відповідність її змісту об'єкту, який вона відображує, розглядається в трьох аспектах: синтаксичному, семантичному та прагматичному. Згідно з цими трьома аспектами розрізняють і принципи вимірювання інформації.
Синтаксичний аспект інформаційного повідомлення пов'язаний зі сприйняттям формально-структурних характеристик інформаційної одиниці як відображення абстраговано від змістових та споживчих (корисних) параметрів об'єктів, що відображуються. На синтаксичному рівні аналізується тип носія інформації, спосіб її подання, принцип кодування, надійність та точність перетворення кодів.
Кількість інформації на синтаксичному рівні безпосередньо випливає з тлумачення як величини, зворотній ентропії. Нехай по каналу зв'язку передається повідомлення, яке має п розрядів, в кожному з яких може бути записаний один з m символів. Кількість комбінацій, які можуть бути створені за таким принципом, відповідає N=m". За умови однакової ймовірності появи будь-якого повідомлення кількість інформації, яку несе -одне повідомлення, може бути визначена за формулою Хартлі:
І = log N = n log m
Якщо за основу логарифма прийняти m , то І = n , або кількість інформації відповідає кількості розрядів у повідомлені.
Найбільш поширеною сучасною системою кодування є двійкова. Один розряд повідомлення при двійковій системі кодування відповідає інформації в один біт. Можна стверджувати, що кількість інформації в один біт зменшує невизначеність системи в два рази, але таке визначення є дещо абстрактним. В сучасних ЕОМ використовуються восьми розрядні війкові повідомлення. Величина кожного з таких повідомлень відповідає одному байту інформації. Звичайно один байт містить код одного знакового 'символу (цифри, літери чи спеціального знака). Відповідно до цього обсяг пам'яті або довжина файлів вимірюється в кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах, хоча точні значення цих величин не зовсім відповідають термінам "кіло", "мега" та "гіга" в десятковій системі.
Дещо рідше застосовуються одиниці вимірювання інформації, основані на десятковій системі кодування. Така одиниця називається дит.
Очевидно, що така міра інформації не дає можливості визначити не тільки цінність, але і кількість даних. Припустимо, що текстовий файл має довжину 2 кілобайти (приблизно одна друкована сторінка через півтора інтервали). Незалежно від того, чи розміщений цей файл на —диску -або надрукований, синтаксична міра інформації не дасть нам однозначної відповіді на запитання, скільки саме інформації з цієї загальної кількості змінить наші знання про ступінь невизначеності системи чи про заходи для досягнення потрібної цілі і навіть, скільки інформаційних одиниць будь-якого рівня взагалі буде нами сприйнято. Саме через ці обставини вимірювання інформації в бітах використовується переважно при визначені технічних характеристик обчислювальних засобів, та в деяких задачах, пов'язаних з передачею інформації.
Семантична адекватність інформації виражає відповідність образу, знака та об'єкта, тобто відношення знака до джерела її виникнення. Семантичний аспект інформації виділяє зміст інформаційного повідомлення в найбільш загальному плані (від грецького semanticos - той, що позначає). На семантичному рівні аналізуються відомості, які відображає інформація та розглядаються змістовні зв'язки між кодами подання інформації.
Семантичні міри кількості інформації, яка не від відбиває змістовного ставлення до об'єкта, переважно обмежуючись якісним оцінюванням структурних одиниць інформаційного повідомлення. Семантична оцінка дозволяє визначити ступінь достовірності інформації, знакової змістовності і т.п., що було розглянуто вище. Найбільш поширеним є тезаурусний підхід до вимірювання інформації, запропонований Ю.І. Шнейдером. Тезаурус визначається як сукупність відомостей. Згідно з тезаурусною концепцією, семантичні властивості інформації перед усім обумовлені здатністю адресата сприйняти інформацію, тобто з тезаурусом користувача.
Кількість інформації І, яку сприймає і вносить до свого тезаурусу користувач, визначається співвідношенням між значеннєвим змістом інформації S та тезаурусом користувача Sk. Якщо Sk —>0, користувач не може сприйняти нової інформації; при Si—> °o жодна інформація не є новою і тому непотрібна. В обох випадках Іs ->0, тобто нова інформація не сприймається. Доведено, що максимальна кількість інформації, що сприймається, відповідає обсягу тезаурусу користувача. Цейфакт безумовно слід враховувати при розробці інформаційного забезпечення систем.
Прагматичний аспект означає цінність інформації для процесу управління. Вимірювання інформації відносно її цінності та корисності також можливо тільки у порівнянні з чим-небудь. Для будь-якої системи доцільним є одиниця вимірювання, яка співпадає з одиницею вимірювання цільової функції управління системи. Таким чином, якщо ціллю управління економічною одиницею є отримання максимального прибутку, то інформація може мати грошовий зміст. На практиці це буде виглядати, як твердження такого типу: "Дослідження структури попиту на миючи засоби дозволило збільшити прибуток фірми на 1 млн. грн" В загальному випадку прагматична цінність Ikb(a) інформаційного повідомлення b, що надійшло в систему управління a, дорівнює:
Ikb(a)=Pb(a)-P(a),
де Рb(а) - апріорний економічний ефект від функціонування системи;
Р(а) - очікуваний економічний ефект, якщо в системі Управління буде використано отриману інформацію.
Бачимо, що саме прагматична міра інформації в максимальній мірі наближена до оцінки ефективності системи. Якщо функціонування системи передбачає використання інформації b для розв'язку множини задач Z, причому кожна задача за термін, для якого обчислюється економічний ефект, використовує цю інформацію Fj разів і ступінь впливу інформаційного повідомлення b на розв'язок задачі складає Rbj,
0<Rbj<l, то
Ikb(a)=Pb(a)-P(a)= Fj Rbj Pj,
де Рj - економічний ефект від розв'язку j-ї задачі в системі. Економічний ефект найчастіше обчислюється в гривнях , інколи -в натуральних показниках. Використовуються також безрозмірні показники (рентабельність) та нормовані показники (фондовіддача) і т.п.
Поширеним підходом в оцінювані діяльності економічної системи є використання такого узагальненого показника, як функція корисності. При цьому корисним вважається все, що так чи інше відповідає цілям створення системи. Проблема вимірювання в цьому випадку є досить складною. Наприклад, як оцінити соціальний вплив чи поліпшення екологічних факторів довкілля? Знов-таки найчастіше вимірювання проводять в грошових одиницях, наприклад, екологічні зміни оцінюють як витрати, що потрібні для еквівалентного відновлення довкілля; соціальний ефект можна оцінити як вартість соціальних виплат чи інших заходів з еквівалентним результатом. Очевидно, що проблема є досить складною і її аналіз виходить за межі нашого курсу.
