Приклад 2:
Висновки:
Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників.
За результатами спостереження та експертної оцінки вчителів:
- більшість дітей мають високий та середній рівень адаптації;
- найбільш поширеними факторами дезадаптації першокласників є недостатня довільність психічних функцій; надмірна розторможеність; порушення інтелектуальної діяльності; неготовність до школи.
За результатами опитування батьків:
- у більшості учнів відсутні психосоматичні симптоми дезадаптації.
За результатами проективних методик:
- більшість учнів мають оптимальну або компенсаторну працездатність під час навчально-виховного процесу;
- більшість учнів мають позитивне сприйняття процесу навчання, вчителя, себе як учня, взаємин з однокласниками.
За результатами готовності до школи:
- в “групу ризику” за рівнем адаптації потрапляють всі діти, які мають низькі показники готовності до школи, а також 27 % дітей з середнім рівнем готовності.
Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. Учні, які мають низьки показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психологів.
Рекомендації
З метою профілактики дезадаптації учнів, прогнозування труднощів у навчанні та шляхів їх вирішення, а також психолого-педагогічного супроводу учнів, які мають ознаки дезадаптації за всіма або більшістю досліджуваних аспектів (“група ризику”):
Адміністрації :
1) впроваджувати в практику навчально-виховного процесу проведення психолого-педагогічного консиліуму за результатами адаптації учнів 1-х класів
Кожного року, по закінченню адаптаційного періоду
Практичному психологу:
1) провести серію групових розвивальних занять з учнями 1-х класів з метою сприяння усвідомлення учнями нової соціальної ролі та формування навчальної мотивації;
2) надати допомогу батькам щодо оптимальної підтримки дитини в період адаптації шляхом виступу на батьківських зборах, розповсюдження пам’ятки, проведення індивідуальних консультацій;
3) вивчити індивідуальні особливості дітей, які мають низьки показники за більшістю використаних методик (М, Т, Ш) та визначати причини труднощів в навчанні та вихованні;
Жовтень-грудень 2012
4) за результатами індивідуальної діагностики з учнями “групи ризику” провести роботу, спрямовану на корекцію та розвиток пізнаваль¬них процесів, емоційно-вольової сфери.
Січень-Травень 2013
В заключній частині довідки зазначається дата її складання, прізвище та підпис практичного психолога.
