Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ідз.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
83 Кб
Скачать
☆

Розділ 3. Шляхи розв'язання проблем з забрудненням чорного моря

У розвиток Концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Чорного моря і загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Чорного моря науково-дослідними інститутами і владою розроблено: – програму державного екологічного моніторингу Чорного моря (2004 р.); – проекти законів України «Про прибережну смугу морів», «Про морські порти» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо прибережних захисних смуг»; – Положення про Державну інспекцію охорони Чорного моря Міністерства екології та природних ресурсів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 р. було схвалено Концепцію Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 р. [19].

У Верховній Раді проведено ряд парламентських слухань щодо дотримання вимог екологічного законодавства в Україні, природоохоронного законодавства України, напрями реалізації та вдосконалення екологічної політик. Учасники слухань відмітили певні позитивні зміни, які закладають основи раціонального природокористування. Рахунковою палатою було проведено перевірку виконання завдань екологічного оздоровлення Чорного моря.

За висновками аудиторів, гармонійному екологічному розвитку регіону Чорного моря перешкоджає недосконале управління природними ресурсами, зокрема, береговою зоною, та неконтрольований розвиток міст і промисловості. Населені пункти продовжують посилено забруднювати промисловими та побутовими стоками води морів. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не змогло забезпечити належного виконання природо- охоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря та координацію дій щодо залучення коштів для фінансування природоохоронних заходів та контроль за ходом їх реалізації. Значні суми грошей було переведено на спорудження об’єктів, які не є першочерговими або їх будівництво Програмою взагалі не передбачено. Органи екологічного контролю не мають необхідних важелів для впливу і покарання забруднювачів. Діючі штрафи за порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів значно менші заподіяних природі збитків. За висновками фахівців Рахункової палати, Мінприроди та його регіональні управління самоусунулися від контролю за станом виконання Програми [20, стор. 205-206].

Так, з виділених у 2002–2005 рр. бюджетних коштів у сумі 25,5 млн. гривень на заходи з охорони та відтворення довкілля Чорного моря було використано за призначенням лише 16,5 млн. гривень. У переліки природоохоронних заходів на 2005 р., затверджених Мінприроди та погоджених Кабінетом Міністрів України, фінансування заходів Програми взагалі не було включено. Крім того, за суттєвого недофінансування заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Чорного моря допущено факти правопорушень при використанні бюджетних коштів на загальну суму понад 7,5 млн. гривень. Виходячи з важливості та гостроти проблеми ефективного використання ресурсів Чорного моря Президент України В. Ющенко затвердив у 2008 р. рішення РНБОУ про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави. Цей документ стосується розвитку морегосподарського комплексу і, зокрема, морської інфраструктури [21, стор. 402-405].

Рішення РНБОУ охоплює широкий комплекс проблем – від технічних до політичних. У розвиток рішення РНБОУ Кабінету Міністрів було доручено до кінця 2008 р. розробити Національну програму дослідження та використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану на 2009–2034 рр. 18 листопада 2008 р. проведено нараду з питання стану виконання цього рішення РНБОУ. Після детального аналізу учасники наради констатували, що жодне доручення з цього питання Кабінетом Міністрів не виконано, за станом на квітень 2009 р. Програма все ще знаходиться на етапі розробки. Аналіз аналогічних програм показує, що частина їх містить помилки, які знижують дієвість документів.