Акустичні пиловловлювачі

На машинобудівних, металургійних, гірничодобувних та інших підприємствах для очищення запиленого повітря часто використовують метод акустичної коагуляції, який базується на збільшенні розмірів і маси частинок пилу під дією ультразвукових коливань.

На рис. 3.28 наведена принципова схема акустичного пиловловлювача.

Основними елементами цього пиловловлювача є генератор ультразвукових коливань 2, агломераційна башта З і циклон 6. Запилене повітря подається через вхідний канал 1 агломераційної башти 3 і під дією звукових хвиль, що випромінюються ультразвуковим генератором 2у дрібні частинки пилу починають коливатися, а амплітуда і швидкість коливань залежать від маси й розмірів частинок. Унаслідок цього частинки пилу набувають

Рис. 3.28. Принципова схема акустичного пиловловлювача: 1 - вхідний патрубок; 2 — ультразвуковий генератор; 3 — агломераційна башта; 4 — крупні частинки пилу; 5 — повітропровід; 6 — циклон; 7 - вихідний канал

значних відносних швидкостей, завдяки чому відбувається зіткнення та злипання (коагуляція) дрібних частинок у крупніші, які легко осідають у звичайних інерційних пиловловлювачах (циклонах) 6. Ступінь очищення повітря від пилу в акустичних пиловловлювачах при дії ультразвуку протягом 3—5 с досягає 90 %.

Акустичні фільтри широко використовують для очищення повітря від пилу на машинобудівних і металургійних та сталеплавильних підприємствах.

Мокрі пиловловлювачі, їхня характеристика та сфера застосування

Значного поширення на промислових підприємствах набули пиловловлювачі мокрого очищення повітря від пилу, особливо дрібнодисперсного d > 0,3—1,0 мкм у гарячих і вибухонебезпечних повітряних сумішах. Однак слід відзначити низку недоліків мокрих пиловловлювачів: утворення шламу, що потребує спеціальних систем для його перероблення; викид вологи в атмосферу; необхідність створення зворотних систем водопостачання. Ці пиловловлювачі часто можна побачити на машинобудівних, ливарних, металургійних, нафтодобувних, деревообробних та інших підприємствах.

Пиловловлювачі мокрого очищення працюють за принципом осідання частинок пилу на поверхню крапель рідини або на плівку рідини під впливом сил інерції й броунівського руху молекул. Крім цього, на процес осідання частинок впливають: турбулентна дифузія, взаємодія електрично заряджених частинок пилу; процеси конденсації; випаровування та ін. У всіх випадках очищення повітря у мокрих пиловловлювачах важливим фактором є змочуваність частинок пилу рідиною. Чим більша змочуваність, тим ефективніший процес очищення [1].

Пиловловлювачі такого виду характеризуються наявністю ємності, заповненої водою. Улаштування та експлуатація систем мокрого очищення повітря значно полегшуються, якщо підведення води до зон контакту здійснюється внаслідок її циркуляції всередині самого пиловловлювача. Накопичений у ньому шлам може відводитися безперервно або періодично за допомогою механічних транспортерів або гідравлічним способом.

Витрата води визначається втратами на випаровування та з виділенням шламу. При видаленні шламу механічними скребковими транспортерами або вручну витрата води є мінімальною й становить всього 2—5 г на 1 м3 повітря. При періодичному змиванні згущеного шламу витрата води становить у середньому 10 г на 1 м3 повітря, а при постійному зливанні витрата води не перевищує 100—200 г на 1 м3 повітря.

Мокрі пиловловлювачі поділяються на: скрубери Вентурі, відцентрові, струменеві, вентиляційні, пристрої ударно-інерційного типу, барботажні та ін.