Ранні модифікації Ethernet

Xerox Ethernet – оригінальна технологія, швидкість 3Мбіт/c, існувала в двох варіантах Version 1 і Version 2, формат кадру останньої версії дотепер має широке застосування.

10BROAD36 значного поширення не дістав. Один із перших стандартів, що дозволяє працювати на великих відстанях. Використовував технологію широкополосної модуляції, схожої на ту, яка використовується в кабельних модемах. Як середовище передачі даних використовувався коаксіальний кабель.

1BASE5, також відомий як StarLAN, став першою модифікацією Ethernet-технології, що використовує виту пару. Працював на швидкості 1 Мбіт/c, але не знайшов комерційного застосування.

10 Мбіт/c Ethernet

10BASE5, IEEE 802.3 (так званий «Товстий Ethernet») – первісне розроблення технології зі швидкістю передачі даних 10 Мбіт/с. Дотримуючись раннього стандарту IEEE застосовує коаксіальний кабель із хвильовим опором 50 Ом (RG-8), із максимальною довжиною сегмента 500 м.

10BASE2, IEEE 802.3a («Тонкий Ethernet») – використовується кабель RG-58, із максимальною довжиною сегмента 200 м, комп’ютери приєднувалися один до іншого, для підключення кабелю до мережної карти потрібний T‑конектор, а на кабелі повинен бути BNC-конектор. Потрібні термінатори на кожнім кінці. Багато років цей стандарт був основним для технології Ethernet.

StarLAN 10 – перше розроблення, що використовує виту пару для передачі даних на швидкості 10 Мбіт/с. Надалі еволюціонував у стандарт 10BASE‑T.

10BASE-T, IEEE 802.3i – для передачі даних використовується 4 провідники кабелю витої пари (дві скручені пари) категорії-3 або категорії-5. Максимальна довжина сегмента 100 м.

FOIRL (акронім від англ. Fiber-optic inter-repeater link). Базовий стандарт для технології Ethernet, що використовує для передачі даних оптичний кабель. Максимальна відстань передачі даних без повторювача 1 км.

10BASE-F, IEEE 802.3j – основний термін для позначення сімейства 10 Mбіт/с ethernet-стандартів, що використовують оптоволоконний кабель на відстані до 2 кілометрів: 10BASE-FL, 10BASE-FB і 10BASE-FP. Із перерахованого тільки 10BASE-FL дістав значне поширення.

10BASE-FL (Fiber Link) – поліпшена версія стандарту FOIRL. Поліпшення торкнулося збільшення довжини сегмента до 2 км.

10BASE-FB (Fiber Backbone) – зараз стандарт не використовується, призначався для об’єднання повторювачів у магістраль.

10BASE-FP (Fiber Passive) – топологія «пасивна зірка», у якій не потрібні повторювачі – ніколи не застосовувався.

Швидкий Ethernet (100 Мбіт/с) (Fast Ethernet)

100BASE-T – загальний термін для позначення одного з трьох стандартів 100 Мбіт/c ethernet, що використовує як середовище передачі даних кручену пару. Довжина сегмента до 100 м. Містить у собі 100BASE-TX, 100BASE-T4 і 100BASE-T2.

100BASE-TX, IEEE 802.3u – розвиток технології 10BASE-T, використовується топологія «зірка», задіяний кабель «вита пара» категорії-5, у якому фактично застосовуються 2 пари провідників, максимальна швидкість передачі даних 100 Мбіт/с.

100BASE-T4 – 100 Mбіт/с ethernet по кабелю категорії-3. Задіяні всі 4 пари. Зараз практично не використовується. Передача даних іде в напівдуплексному режимі.

100BASE-T2 – не використовується. 100 Мбіт/с ethernet через кабель категорії-3. Застосовуються тільки 2 пари. Підтримується повнодуплексний режим передачі, коли сигнали поширюються в протилежні напрямки по кожній парі. Швидкість передачі в один напрямок – 50 Mбіт/с.

100BASE-FX – 100 Мбіт/с ethernet за допомогою оптоволоконного кабелю. Максимальна довжина сегмента 400 м у напівдуплексному режимі (для гарантованого виявлення колізій) або 2 км у повнодуплексному режимі по багатомодовому оптоволокну, до 32 км по одномодовому.

Гігабіт Ethernet

1000BASE-T, IEEE 802.3ab – стандарт Ethernet 1 Гбіт/с. Використовується вита пара категорії 5e або категорії 6. У передачі даних беруть участь усі 4 пари. Швидкість передачі даних – 250 Мбіт/с по одній парі.

1000BASE-TX – стандарт Ethernet 1 Гбіт/с, використовує тільки виту пару категорії 6. Практично не застосовується.

1000Base-X – загальний термін для позначення технології Гігабіт Ethernet, що використовує як середовище передачі даних оптоволоконний кабель, містить у собі 1000BASE-SX, 1000BASE-LX і 1000BASE-CX.

1000BASE-SX, IEEE 802.3z – 1 Гбіт/с Ethernet технологія, використовує багатомодове волокно, дальність проходження сигналу без повторювача до 550 м.

1000BASE-LX, IEEE 802.3z – 1 Гбіт/c Ethernet технологія, використовує багатомодовое волокно дальність проходження сигналу без повторювача до 550 м. Оптимізована для далеких відстаней при використанні одномодового волокна (до 10 км).

1000BASE-CX – технологія Гігабіт Ethernet для коротких відстаней (до 25 м), використовується спеціальний мідний кабель (екранована вита пара – Shielded Twisted Pair) із хвильовим опором 150 Ом. Замінений стандартом 1000BASE-T і зараз не застосовується.

1000BASE-LH (Long Haul) – 1 Гбіт/c Ethernet технологія, використовує одномодовий оптичний кабель, дальність проходження сигналу без повторювача до 100 км.

10 Гігабіт Ethernet

Новий стандарт 10 Гігабіт Ethernet містить у собі сім стандартів фізичного середовища для LAN, MAN і WAN. У наш час він описується виправленням IEEE 802.3ae і повинен увійти в наступну ревізію стандарту IEEE 802.3.

10GBASE-CX4 – технологія 10 Гігабіт Ethernet для коротких відстаней (до 15 м), використовується мідний кабель CX4 і конектори InfiniBand.

10GBASE-SR – технологія 10 Гігабіт Ethernet для коротких відстаней (до 26 або 82 метрів, залежно від типу кабелю), використовується багатомодове оптоволокно. Він також підтримує відстані до 300 м із використанням нового багатомодового оптоволокна (2000 МГц/км).

10GBASE-LX4 використовує ущільнення по довжині хвилі для підтримки відстаней від 240 до 300 м по багатомодовому оптоволокну. Також підтримує відстані до 10 км при використанні одномодового оптоволокна.

10GBASE-LR і 10GBASE-ER – ці стандарти підтримують відстані до 10 і 40 км відповідно.

10GBASE-SW, 10GBASE-LW і 10GBASE-EW – ці стандарти використовують фізичний інтерфейс, сумісний за швидкістю й форматом даних з інтерфейсом OC-192 / STM-64 SONET/SDH. Вони подібні стандартам 10GBASE-SR, 10GBASE-LR і 10GBASE-ER відповідно, тому що використовують ті ж самі типи кабелів та відстані передачі.

10GBASE-T. 8 червня 2006 року IEEE Standards Association (IEEE-SA) затвердила стандарт IEEE P802.3an 10GBASE-T. Стандарт визначає передачу даних зі швидкістю 10 Гбіт/с по кабелям на основі витої пари, що складаються з чотирьох пар провідників. Максимальна дальність передачі залежить від продуктивності кабельної системи й обмежена кількома, раніше не обумовленими, ключовими параметрами (наприклад, міжкомпонентні наведення (Alien Crosstalk) – PSANEXT і PSAELFEXT).

Максимальна дальність 100 м може бути забезпечена тільки при використанні кабельної системи категорії 7 або 6a (смуга частот до 500 Мгц). Для широко поширених кабельних систем категорії 6 (Class E) і 5e максимальна дальність становить відповідно 55-100 м і 45 м.

Стандарт 10 Гігабіт Ethernet ще занадто молодий, тому потрібен час, щоб зрозуміти, які з перерахованих вище стандартів передавальних середовищ будуть реально затребувані на ринку.