2. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Підприємства і інженерні системи

1. При проектуванні виробничих будівель, які передбачаються розташовувати у зонах можливих руйнувань, доцільно застосовувати легкі огороджуючи конструкції. Технологічне устаткування в тих випадках, коли це припускається умовами експлуатації, слід розміщати на відкритих майданчиках або під навісами.

2. Ступінь вогнестійкості виробничих, складських і адміністративно-побутових будівель, об'єктів господарювання визначається залежно від категорій об'єктів з цивільного захисту і місць їхнього розміщення.

3. На підприємствах, що розробляють або споживають СДОР, вибухові речовини і матеріали, необхідно:

• проектувати будівлі і споруди переважно каркасними, із легкими огороджуючими конструкціями, і наповнювачами, з огляду на кліматичні умови;

• розташовувати пульти керування, як правило, у нижніх поверхах будинків, а також передбачати дублювання їхніх основних елементів у пунктах керування підприємства;

• передбачати при необхідності захист ємностей і комунікацій від руйнування ударною хвилею;

• розробляти і проводити заходи, що виключають розлив небезпечних рідин, а також заходи щодо локалізації аварій шляхом відключення найбільш уразливих ділянок технологічної схеми за допомогою установки обернених клапанів, пасток і комор із спрямованими стоками.

4. Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Між будівлями повинні бути протипожежні розриви. Ширина протипожежних розривів визначається за формулою: Lр = Н1+Н2+15м. де НІ і Н2 - висота сусідніх будинків. Будинки адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні будуватися окремо від основних цехів.

5. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими, або пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь-якого вибуху.

6. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого, або напівзаглибленего типу біля кордонів об'єкту, або за його межами.

7. Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. Велика за розмірами будівля повинна поділятись на секції вогнетривкими стінами.

8. Для підприємств харчової промисловості, продовольчих складів і інших ефектів необхідно передбачити можливість герметизації приміщення від проникнення радіоактивного пилу.

9. Цінне устаткування потрібно розміщувати в підвальних приміщеннях чи підземних спорудах, або в будівлях з легких негорючих конструк­цій павільйонного типу. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться. При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкції розміщене в ній устаткування буде пошкоджене.

10. На підприємствах, які виготовляють, або використовують СДОР і вибухонебезпечні речовини (НР) необхідно передбачити захист ємкостей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею, або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливи отруйних і вибухонебезпечних речовин.

11. Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням, використання їх для санітарної обробки людей, а місця для миття машин з врахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту.

12. Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків у міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для цього місця.

13. Дороги повинні бути з твердим покриттям, достатньої ширини для двобічного руху. В'їздів на територію об'єкту повинно бути не менше 2-х з різних сторін Внутрішні залізниці повинні забезпечувати найпростішу схему руху, займати мінімальну площу території і мати обгінні ділянки.