- •Стійке функціонування об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •Основи стійкого функціонування об'єктів
- •Інженерно-технічні заходи цивільного захисту
- •Підприємства і інженерні системи
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •Гідротехнічні споруди
- •Транспортні споруди
- •Паспорт безпеки потенційно небезпечного підприємства:
- •Документи з питань безпеки потенційно небезпечних об'єктів
Гідротехнічні споруди
При проектуванні і будівництві гідровузла в каскаді повинні бути передбачені заходи, що забезпечують стійкість споруд напірного фронту при проходженні хвилі прориву в результаті руйнування розташованих вище гідровузлів, а також умови пропускання зазначеної хвилі через фронт цих споруд з урахуванням переднього форсованого спрацювання водоймищ.
При проектуванні гідровузла варто визначити параметри хвилі прориву та межу зони можливого затоплення в нижньому б'єфі для випадків руйнування споруд напірного фронту в умовах нормального і зниженого підпірних рівнів водоймища.
Створ напірного фронту гідровузла повинен вибиратися з урахуванням мінімальних можливих руйнувань і втрат у нижньому б'єфі від проривної хвилі у випадку руйнування греблі.
У греблях гідровузлів що проектуються, через які передбачається пропускання витрат проривної хвилі від вище розташованого гідровузла, кількість кранів для підйому затворів повинно визначатися, виходячи з умов відкриття розрахункового числа отворів за час добігання проривної хвилі.
У греблях високонапірних гідровузлів рекомендується передбачати глибинні водоскидні отвори для забезпечення попереднього спрацювання водоймища.
Транспортні споруди
Магістральні трубопроводи. Траси магістральних трубопроводів (газопроводів, нафтопроводів, нафтопродуктопроводів) при наземному прокладанні труб і проходити за межами зон можливих руйнувань, а при заглибленому їхньому розміщенні — поза зонами можливих сильних руйнувань.
У зонах можливих слабких руйнувань припускається відкрите (незаглиблене) прокладання магістральних трубопроводів тільки через перешкоди. При прокладанні магістральних трубопроводів у зонах можливого катастрофічного затоплення слід довести до мінімуму кількість відкритих (незаглиблених) ділянок і перєдбачити заходи, що забезпечують нормальну експлуатацію.
Максимально припустимий обсяг транспортування нафти (нафтопродуктів, скраплених вуглеводневих газів) або газу (газового конденсату) в одному технічної коридорі магістральних трубопроводів - 260 млн. тонн умовного палива в рік.
У випадку спільного прокладання в одному технічному коридорі нафтопроводів (нафтопродуктопроводів, трубопроводів скраплених вуглеводневих газів) і газопроводів (газових конденсатопроводів) припускається при відповідної техніко-економічному обгрунтуванні збільшувати цей об'єм до 370 млн. тон умовного палива в рік. Відстань між технічними коридорами магістральні трубопроводів слід приймати, як правило, не менше 30 км. При відповідному обгрунтуванні припускається зменшувати цю відстань до 15 км на ділянках із складними топографічними умовами.
Перекачувальні насосні і компресорні станції по трасі магістральних трубопроводів необхідно розташовувати за межами зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення. Відстані, між ними як в одному коридорі, так і в сусідніх технічних коридорах магістральних трубопроводів, мають бути не менше 30 км.
Мінімальна відстань трубопроводів, перекачувальних насосних і компресори станцій від будівель і споруд необхідно брати згідно з вимогами норм проектував магістральних трубопроводів.
При проектуванні магістральних газопроводів слід передбачати кільцювання їх із існуючими газопроводами і тими, що споруджуються.
