6. Порядок надання відпусток

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» встановлено наступний Порядок надання щорічних відпусток.

Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

2) інвалідам;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу. ⁸

Висновок

Під «часом відпочинку» розуміється час протягом якого працівник є вільним від виконання трудових обов’язків і вправі використовувати його на власний розсуд.

Відпочинок поряд з працею є основними соціальними становищами, у яких людина перебуває все своє життя, за винятком дитячого віку. Праця обов'язково повинна чергуватись з відпочинком. У той же час, щоб відпочивати, треба стомитися, працювати.

Під часом відпочинку слід розуміти час, протягом якого робітники і службовці звільняються від виконання трудових обов'язків і можуть його використовувати на свій розсуд. Чинним законодавством про працю передбачені такі види відпочинку: перерви в робочому дні; щоденний (між змінний) відпочинок; щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні); щорічні неробочі (святкові) дні; щорічні відпустки 

Забезпечуючи працівникам реалізацію їх права на відпочинок, трудове законодавство забороняє залучати їх до роботи у вихідні дні. І лише у визначених випадках з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства окремі працівники можуть бути залучені до роботи у вихідні дні. Виняткові випадки, при яких можна залучати працівників до роботи у вихідні дні, подаються у статті 71 Кодексу законів про працю України.

Законодавством встановлені такі види часу відпочинку: перерви протягом робочого дня (зміни), щоденний відпочинок (міжзмінна перерва), вихідні дні (щотижневий відпочинок), святкові і неробочі дні, відпустки.

Додаток 1

Справа № 2-86/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року Кобеляцький районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Рожкової Н.М.,

при секретарі -Чуйко Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 СЕРГІЇВНИ ДО ТОВ « АРОЛІ» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В позовній заяві вказує, що в липні 2006 року була прийнята на роботу птахаркою в ТОВ «Аролі» м. Дніпропетровськ. Відповідно до медичного висновку та листка непрацездатності з 18.09.2008 року по 09.02.2009 року їй була надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. 03.12.2008 року у неї народилася донька і відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Аролі» їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.02.2009 року по 03.12.2011 року. Однак, відповідач не оплатив їй допомогу у період її тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Тому вона прохає стягнути з ТОВ «Аролі» невиплачену їй допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 2300 грн.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному об’ємі.

Представник позивача ТОВ « Аролі» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини нявки суду не повідомив. Докази в заперечення позову не надав. Тому суд вважає розглянути справу на підставі наявних у справі доказах .

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.38, 39 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по вагітності та пологам надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу і виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами .

  З матеріалів справи вбачається , що в липні 2006 року позивачка була прийнята на роботою птахаркою ТОВ «Аролі» м. Дніпропетровськ. Відповідно до медичного висновку з 18.09.2008 року по 09.02.2009 рік їй була надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, що підтверджується довідкою № 49 (а.с.17), однак допомога у зв’язку з вагітністю та пологами їй не виплачена. Оскільки допомога по вагітності та пологах призначається та надається за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами внесків, то на користь позивачки необхідно стягнути з відповідача невиплачену допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 209 ЦПК України, ст. ст. 115,233, 238 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Аролі», місцезнаходження АДРЕСА_1 ідентифікаційний код 30837940 на користь ОСОБА_1 невиплачену допомогу в зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 2300 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання до Кобеляцького районного суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.

  

Список використаної літератури:

1. Конституція України прийнята на IV сесії Верховної Ради України від 28.06.1996 р.

2. Кодекс законів про працю прийнятий Верховною Радою України від 10.12.1971 р. №322-VIII станом на 4 грудня 2012 р.

3. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96

4. Закон України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

5. Постанова КМУ « Про затвердження умов тривалості порядку надання та оплати творчих відпусток» від 19.01.1998 № 45

6. Законодавство України про працю: Збірник нормативно правових актів. ТОВ Одіссей 2003 р.

7. Гончарова Г.С. Жернаков В.В. Жигалкин П.І. Науково- практичний коментар Закону України «Про відпустки» 1997 р.

8. Науково практичний коментар до законодавства України про працю. За ред. Стричинського Б.С. Зуба І.В. – 2003 р.

9. Трудове право України. За ред. Болотіної Н.Б. 2000 р.

10. Трудове правоУкраїни. За ред. Смірнова О.В. 1996 р.

11. Чиканова Л. «Время отдыха (комментарий нового законодательства) – 2002 р.

2 Кодекс законів про працю прийнятий ВРУ від 10.12.1971 р.

32 Закон України «Про відпустки»

Закон України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

4 Закон України «Про відпустки»

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679).

5Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 р. № 442.

Закон України «Про відпустки»,

Наказ Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 р. № 383/55.

6Законодавство України про працю: Збірник нормативно правових актів. ТОВ Одіссей 2003 р.

Гончарова Г.С. Жернаков В.В. Жигалкин П.І. Науково- практичний коментар Закону України «Про відпустки» 1997 р.

Чиканова Л. «Время отдыха (комментарий нового законодательства) – 2002 р.

7

Кодекс законів про працю прийнятий Верховною Радою України від 10.12.1971 р. №322-VIII станом на 4 грудня 2012 р.

Трудове право України. За ред. Болотіної Н.Б. 2000 р.

Трудове правоУкраїни. За ред. Смірнова О.В. 1996 р.

8Кодекс законів про працю прийнятий Верховною Радою України від 10.12.1971 р. №322-VIII станом на 4 грудня 2012 р.

Постанова КМУ « Про затвердження умов тривалості порядку надання та оплати творчих відпусток» від 19.01.1998 № 45