2. Організаційні принципи, функції та методи підтримки сім'ї соціальними службами

Принципи діяльності спеціалізованих служб соціальної підтримки сім'ї - це основоположні ідеї, правила та норми поведінки у про­цесі надання соціальної допомоги сім’ї. Основними в діяльності со­ціальних служб підтримки сім'ї є принципи:

- гуманізму (визнання людини вищою цінністю);

- справедливості (забезпечення умов для реалізації здібностей людини);

- компетентності (знання теорії і практики соціальної роботи);

- особистісного підходу (вміння бачити кожну соціальну проблему);

- посередництва (розуміння соціальної роботи як вираження соціальної політики держави);

- універсальності (уникнення дискримінації при наданні соціаль­ної допомоги за ознаками соціального статусу, національності, релігії, раси, статі, віку, ідеологічних і політичних переконань);

- охорони соціальних прав (надання допомоги клієнту не може обумовлюватися вимогою до нього відмовитися від своїх соціальних прав);

- соціального реагування (усвідомлення необхідності вживати заходів щодо розв’язання соціальних проблем);

- профілактичної спрямованості;

- активізації (розширення влади і прав користувачів соціальних послуг);

- конфіденційності (збереження в таємниці інформації про клі­єнта, даних про хворобу, шкідливі звички, психічні захворювання, сімейні конфлікти тощо);

- толерантності.

Сутністю основних організаційних функцій державних та спеціалізованих соціальних служб є надання допомоги тим, хто її найбіль­ше потребує. Щодо функцій, які здійснюють спеціалізовані служби підтримки сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах, то найбільш прийнятними функціями є:

- організаційна - включає організацію діяльності спеціалізо­ваних служб, залучення широкого кола громадськості, спрямування їх діяльності на надання різних видів допомоги і соціальних послуг сім'ї;

- діагностична - передбачає вивчення особливостей об’єктів соціальної роботи в сім'ї, ступеня і спрямованості впливу на неї, встановлення «соціального діагнозу»;

- прогностична - аналіз можливого розвитку подій, процесів, вироблення певних моделей соціальної поведінки членів сім’ї;

- правозахисна - використання законів і правових актів, спрямованих на надання допомоги і підтримки сім’ї, її захист;

- профілактична - приведення в дію юридичних, медичних, психологічних, педагогічних та інших механізмів для запобігання і по­долання негативних явищ в сім’ї;

- соціально-медична - організація роботи із профілактики захворювань і збереження здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя;

- соціально-педагогічна - виявлення інтересів членів сім’ї у культурній, художній, спортивно-оздоровчій та іншій діяльності, залучення до роботи з ними різних закладів;

- психологічна - здійснення різних видів консультування і кореляції міжособистісних відносин у сім’ї з метою соціальної адаптації та реабілітації;

- соціально-побутова - надання необхідної допомоги і підтримки членам сім’ї у поліпшенні їх побутових умов;

- комунікативна - встановлення контакту зі членами сім'ї, налагодження обміну інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння між ними.

По суті, соціальна служба виконує функцію єднальної ланки між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто її реально може надати (держава, громадські, благодійні, релігійні організації, окремі особи).

Методи діяльності спеціалізованих служб щодо соціальної підтримки сім'ї - це сукупність прийомів, способів діяльності спеціалістів соціальних служб, які вони використовують для розв’язання проблем сім'ї, для конструктивної діяльності її членів щодо зміни несприятливої життєвої ситуації. В основному - це послуги, які здійснюють соціальні служби підтримки сім'ї:

1) за напрямами і формами їх діяльності: організаційні, соціально-психологічні, соціально-медичні, соціально-економічні;

2. за об’єктами - індивідуальні, групові;

3) за суб’єктами - методи, які застосовують окремі спеціалісти, колектив соціальної служби.

Отже, свою діяльність спеціалізовані служби підтримки сім’ї організовують згідно з певними правилами, принципами, виконуючи певні функції та застосовуючи методи досягнення позитивних результатів у роботі із проблемною сім’єю.