3. Причини пересувiв приголосних

Питання про причини пересувiв приголосних лишається до кiнця не вирiшеним. Деякi теорiї, поянюючи це явище, мають зараз лише iсторичне значення.

1. Психологiчна теорiя (Я.Грiмм, Е.Прокош та iн.) пояснувала пересуви приголосних особливим психологiчним складом германцiв.

2. Географiчна теорiя. Деякi вченi вважали, що фонетичні змiни постали наслiдком посилення експiрацiї, яка була викликана умовами життя германцiв у гірських частинах Скандинавiї (перший пересув) i в Альпах (другий пересув).

3. Теорiя субстрата. Вона пояснює пересуви приголосних тим, що народи, якi прийняли й засвоїли той iндоєвропейский дiалект, що йому пiзнiше судилося стати германською мовою, зберегли свої попереднi артикуляцiйнi навички й тенденцiї. Послiдовним прихильником цiєї теорiї був А.Мейє.

Зараз дедалi бiльше вчених схиляється до того, що причину пересувiв германських мов слiд шукати не в зовнiшньоiсторичних факторах, а в самiй системi цих мов.

Перший пересув - не єдиний, були другий, третій (датський), аналогічний пересув - в армянськ. мові проявляють подібні закономірності і зачіпають ті ж ряди приголосних.

4. Другий та третiй пересуви приголосних

The Secon Consonant Shift occurred in the dialects of Southern Germany and spread gradually from South to North.

Другий, або верхньонiмецький, пересув приголосних вiдбувся тiльки у нiмецькiй мовi, причому найбiльш послiдовно в її пiвденних дiалектах. Вiн почався iз появою писемних пам’яток, i його активна дiя в основному закiнчилася до VIII ст. Складається з 3-х процесiв або актiв:

I.

p, t, k (в серединi чи в кiнцi слова пiсля голосного)

II

ff, zz, hh (в кiнцi слова - f, z, h )

Припускають, що цей акт мав кiлька ступенiв:

p > ph > pf > ff > f

t > th > tz > zz > z ( в кiнцi cлова)

k > kh > kh > hh > h

спiльногерм. р	II	ff, f
гот. hlaupan		двн. loufan “бiгти”
гот. skip, aнгл. ship		двн scif “корабель”
спiльногерм. t	II	zz,z
гот. letan		двн. lâzzan “залишати”
гот. wato, англ. water		двн. wazzar “вода”
спiльногерм. k	II	hh,h
гот. brikan англ. break		двн. brehhan “ламати”
англ. make		двн. mahhon “робити”

II.

спiльногерм. p, t, k (на початку слова, в серединi пiсля сонорних)

II

pf, tz, kh

спiльногерм. p	II	pf
сакс.appul,англ. apple		двн. aphul, нiм. Apfel “яблуко”
англ. pan		нім. Pfanne “сковорiдка”
спiльногерм. t	II	tz
гот. taíhun		двн. zehan “десять”
гот. haírto, англ. heart		двн. herza “серце”
спiльногерм. k	II	kh
гот. drigkan, англ. drink		пiвд. нiм. trinchan “пити”
гот. skalks		пiвд.нiм. scalch “служник”

Цей пересув охопив тiльки пiвденнi (баварський та алеманський) дiалекти.

Не зазнавали пересуву спiльногерманськi p, t, k у сполученнi з “s” та спiльногерманське “t” у сполученнях tr, ht, ft: Пор.:

англ spring	- нiм. Springen
англ. fish (да. fisc)	- нiм. Fisch (двн. fisk)
англ. truth	- нiм. Treue (двн. triuwa)
англ. night	- нiм. Nacht (двн. naht)

III.	b, d, g	II	p, t, k (баварський та алеманський дiалекти)
	b, d, g	II	b, t, g (середньонiмецькi дiалекти)

b	II	p
гот. baíran,		пiвд.нiм. peran, франк. beran “нести”
гот. giban		пiвд.нiм. kepan, суч. нiм.geben “давати”
d	II	t
гот. dags		двн. tac “день”
гот. dauhtar		двн. tohter “дочка”
g	II	k
гот. gasts		пiвд.нiм. kast, франк. gast “гiсть”
гот. giban		пiвд.нiм. kepan, суч.нiм. geben “давати”

Сучасна нiмецька лiтературна мова зберiгла тiльки перемiщене “t”.

Внаслiдок другого пересуву система нiмецького консонантизму видiлилася з системи спiльногерманських i захiдногерманських приголосних. Оскiльки процес пересуву вiдбувся неоднаково послiдовно в рiзних нiмецьких дiалектах, а в деяких зовсiм не вiдбувся, то другий верхньонiмецький пересув здавна використовується вченими як одна з ознак, що допомагають розмежувати дiалекти нiмецької мови.

Третiй (датський) пересув приголосних полягав у тому, що колишнi глухi проривнi на початку слова перед наголошеним голосним в сучаснiй датськiй мовi зазнають сильної аспiрацiї, що певною мiрою наближає їх до африкат (особливо t). В той же час колишнi дзвiнкi b, d, g є слабкими (ненапруженими). Так у дат. pa “на”, ti “десять”, ko “корова” початковi приголоснi сильно аспiрованi, а в словах bil “автомобiль”, dum “дурний”, gal “божевiльний” початковi приголоснi глухi або приглушенi.