7. Суспільне виробництво

Категорія «суспільне виробництво» охоплює вироб­ництво самої людини, матеріальних благ, а також форм спілкування ;єдність носіїв життя, засобів до життя (предметних умов його існу­вання) та соціальних умов існування носіїв життя. Основним елементом виробництва виступає людина, яка, використовуючи в процесі виробництва свої знання, ви­робничі навички та досвід, приводить у дію знаряддя праці.

У процесі виробництва люди вступають у виробничі відносини: виробничо-технічні, а також відносини в процесі роз­поділу, обміну та споживання суспільного продукту. В основі виробничих відносин лежить власність на засоби вироб­ництва. Зміна способу виробництва викликає зміну всього укладу суспільного життя, тобто відбуваються зміни соціального, політичного, духовного характеру.

Духовне життя суспільства включає в себе:

Духовне виробництво формування духовних потреб людей, насамперед виробництво суспільної свідомості.

Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття; вироблені людством у процесі освоєння природи і історії.

Рівні суспільної свідомості:

Буденний рівень суспільної свідомості - емпіричні знання про об'єктивні процеси, погляди, настрої, традиції, почуття, волю людей.

Теоретичний же рівень суспільної свідомості певна система поглядів, прагне розкрити закономірності роз­витку та функціонування явищ.

Суспільна психологія - сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів.

Ідеологія - це сукупність ідей, поглядів, що у систематизованій, логічно впорядкованій формі відображають со­ціально-економічні умови життя людей. Ідеологія виступає як вищий науково-теоретичний рівень духовних цінностей.

Форми суспільної свідомості:

Політична свідомість, відоб­ражає політичні відносини, політичну діяльність, що відбувається в суспільстві;

Правова свідо­мість, - сукупність знань, поглядів на юридичні права, норми та закони, що регулюють поведінку людей у суспільстві;

Моральна свідомість - сукупність норм, правил поведінки людей в суспільстві, що регулюється силою громадської думки;

Естетич­на свідомість - відображає об'єктивну дійсність в ху­дожніх образах, особлива роль у її формуванні належить мистецтву;

Релігія - релігійна ідеологія та релігійна психологія.

Духовна культура — це різноманітний досвід життєдіяльності соці­альних суб'єктів щодо освоєння суспільного буття, ба­гатогранних духовних цінностей. Духовна культура включає в себе певну систему цінностей, знань, переконань, світоглядних орієнтацій, норм, традицій в органічній єдності з соціаль­ною гуманістично значимою діяльністю людей щодо освоєння, творен­ня буття.

3.Основні проблеми українського суспільства.

В українському суспільстві існує ряд проблем, які не подолані, починаючи з моменту виникнення України як Незалежної держави. Наведемо основні з них:

• Розшарування українського суспільства. Доходи незначної кількості населення України в 15 разів перевищують доходи більшої частини українців.

• Безробіття. Фінансова нестабільність призводить до скорочення робочих місць.

• Еміграція . Незадовільні матеріальні (низький рівень доходу) та духовні (соціально-політична криза) умови призводять до відтоку працездатного українського населення за кордон, здебільшого, для некваліфікованої праці.

• Старіння населення. Не зважаючи на соціальні виплати, в Україні смертність перевищує народжуваність. Також соціальні виплати стають предметом спекуляції асоціальних шарів населення (хворих на алкоголізм та наркоманію), що призводить до дитячої смертності та каліцтва.

• Відсутність стійкого середнього класу. Інфляція, підвищення комунальних тарифів, податкові закони зумовлюють скорочення приватного бізнесу та зняття надбавок з державних службовців, що негативно відображається на рівні добробуту населення.

• Політична роз’єднаність. Через потужні іноземні впливи ідеологічне розходження між західними та південно-східними українськими землями набуло характеру радикальної політичної роз’єднаності, що призвело до сепаратистських тенденцій та втрати Україною ряду територій.

• Наявність корупції. Надмірна бюрократизація та неналежне фінансування державних установ призводять до створення різноманітних тіньових схем.

• Відсутність ефективного впровадження демократії. Демократія часто залишається декларативним висловом, в спеціалізованих суспільно-виробничих сферах використовується лише за необхідністю.

Отже, формування стабільного українського суспільства є одним з найбільш пріоритетних завданнь української держави.

Контрольні запитання.

1. Назвати складові географічного середовища. Визначити етапи взаємодії людини та природи. Дати визначення поняттю «геополітика».

2. Назвати та охарактеризувати сфери суспільства. Навести приклади

3. Охарактеризувати соціальну структуру суспільства.

4. Назвати рівні суспільної свідомості.

5. Охарактеризувати основні проблеми українського суспільства.