Особистісно – орієнтоване навчання.

Особистісно-орієнтовані технології ставлять у центрі всієї освітньої системи особистість учня, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізацією її природжених потенціалів. Учні в умовах цієї технології не тільки звичайний суб’єкт, але і суб’єкт пріоритетний, він – мета освітньої системи, а не засіб досягнення чого-небудь далекого від дійсності.

Особистісно-орієнтовані технології характеризуються гуманістичною та психотерапевтичною спрямованістю та мають метою різнобічний, вільний та творчий розвиток учня, формування у нього позитивної “Я – концепції”.

Особистісно-орієнтована педагогіка відкриває нові принципові підходи та тенденції у рішенні питань “чому” і “як” вчити сьогодні. По-перше, зміст навчання розглядається як засіб розвитку особистості, по-друге, навчання спрямоване на узагальнені знання, уміння та навички та способи мислення; здійснюються об’єднання, інтеграція різних дисциплін; по-третє, достигається варіативність та диференціація навчання на основі діяльнісного підходу; четверте, активно використовується позитивна стимуляція навчання.

На особистісно-орієнтованому уроці створюється та навчальна ситуація коли не тільки подаються знання, але і розкриваються, формуються та реалізуються особисті особливості учнів. На такому уроці створюється емоціонально позитивний настрій учнів на роботу, урок стає більш цікавим, привабливим, результативним. Вчитель не тільки створює доброзичливу творчу атмосферу, але і постійно звертається до суб’єктивного досвіду учнів.

Найбільш важливим є те, що вчитель визначає самобутність та унікальність кожного учня.

Особливості особистісно-орієнтованого уроку.

1. Конструювання дидактичного матеріалу різного типу, виду, форми, визначення мети, місця та часу його використання на уроці.

2. Визначення вчителем можливостей для самостійного виявлення учнів. Надання їм можливості запитувати, висловлювати оригінальні ідеї та гіпотези.

3. Організація обміну думками, поглядами, оцінками. Стимулювання учнів до доповнення та аналізу відповідей товаришів.

4. Використання суб’єктивного досвіду та опора на інтуїцію кожного учня. Застосування важких ситуацій, які виникають під час уроку, як області застосування знань.

5. Прагнення до створення ситуації успіху для кожного учня.

6. Спонукання учнів до пошуку альтернативної інформації під час підготовки до уроку.

7. Продумане чергування видів робіт, типів завдань, що зменшує стомлюваність учнів.

8. Проведення спостережень за учнями.

В системі особистісно-орієнтованого навчання вчитель та учень виступають як рівноправні партнери, які мають різний, але необхідний досвід. Професійна позиція вчителя полягає в тому, щоб знати та уважно ставитися до будь-якого висловлювання учня відносно до змісту теми, яка обговорюється.

До особистісто-орієнтованого належить технологія співробітництва.

Вона передбачає навчання в малих групах. Головна ідея навчання у співробітництві – навчатися разом, а не тільки допомагати один одному, усвідомлювати свої успіхи та успіхи товаришів. Існує декілька варіантів організації навчання у співробітництві.