Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінарське заняття 1.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
52 Кб
Скачать
☆

Функції вчителя в системі розвивального навчання.

1. Функція забезпечення індивідуального навчання, тобто забезпечення розуміння учнем того, чому потрібно це робити, на який майбутній результат можна орієнтуватися. Мета діяльності вчителя повинна відповідати напрямку діяльності учня.

2. Функція супроводження. Для того, щоб спрямувати хід навчання учнів, вчитель повинен стати безпосереднім учасником загальної навчальної пошукової дії.

3. Функція забезпечення рефлексивних дій учнів. Цілі рефлексії – згадати, усвідомити основні компоненти діяльності, її зміст, способи. Проблеми, шляху їх вирішення передбачати одержані результати та інші.

Таким чином, у центрі уваги вчителя стає замість пояснення нового матеріалу – пошук прийомів ефективна організації навчально - пізнавальної діяльності школярів на здобування знань. Для вчителя велике значення має не тільки сам результат, але головне відношення учня до матеріалу, бажання не тільки вивчити його, пізнавати нове але і реалізувати себе у пізнавальній діяльності, досягнути бажаного.

Основою структури навчального процесу в системі розвивального навчання є навчальний цикл являє собою систему завдань, які спрямовують діяльність учнів від визначення цілі до моделювання теоретичних узагальнень та їх застосування для вирішення практичних питань.

Типова схема навчального циклу складається із орієнтовано-мотиваційного, пошукового-дослідницького, практичного (застосування результатів діяльності на попередніх етапах) та рефлексивно-оціночного актів.

Орієнтовано-мотиваційний акт містить сумісне з учнями визначення навчальної задачі, мотивацію учнів на майбутню діяльність. На цьому етапі необхідно зробити так, щоб у дітей виникло уявлення конфлікту між знанням та незнанням. Цей конфлікт і стає черговою навчальною задачею або проблемою.

В пошуково-дослідницькому акті вчитель спрямовує учнів до самостійного засвоєння учнів до самостійного засвоєння нового матеріалу (знання, яких недостатньо), формуванню необхідних висновків, їх фіксуванню у модельній формі, яка дає можливість запам’ятовувати.

Рефлексивно-оціночний акт передбачає створення умов, коли учень сам себе ставить вимоги. Результатом рефлексії є усвідомлення учнем недостатності способів розумових дій або знань, які він має.

Технології розвивального навчання

Найбільш відомі та популярні система розвивального навчання Л.В.Занкова, технологія Д.Б.Ельконіна-В.В.Давидова, технології розвитку творчих якостей особистості та інші.

Для застосування цих технологій потрібна спеціальна підготовка вчителя спеціальна підготовка вчителя, який готовий працювати у постійному експерименті, при цьому кожну з них потрібно постійно адаптувати не тільки до різного віку дітей, але і до різного рівня їх розвитку.

Шляхи реалізації в навчальному процесі технологій розвивального навчання.

Система розвивального навчання Л.В.Занкова.

Основні принципи системи такі:

- навчання необхідно проводити на високому рівні труднощів;

- під час навчання провідну роль повинні мати теоретичні знання;

- вивчення матеріалу повинно здійснюватися швидкими темпами;

- учні повинні самі усвідомлювати хід мисленевих дій;

- під час навчання необхідно застосовувати емоційну сферу;

- вчитель повинен звертати увагу на розвиток кожного учня.

Система Л.В.Занкова передбачає формування у школярів пізнавального інтересу, гнучку систему уроку, побудову процесу пізнання “від учня”, інтенсивну самостійну діяльність учнів, сумісний пошук інформації на основі спостереження, порівняння, угруповання, класифікації.

Центральне місце займає робота, яка передбачає чітке розмежування різних ознак об’єктів та явищ, що вивчаються. Кожен елемент засвоюється у зв’язку з іншими та усередині певного цілого. Домінуючий початок в цій системі - індуктивний шлях. За допомогою добре проведеного порівняння роблять висновок у чому предмети та явища у чому предмети та явища подібні і в чому їх різниця, диференціюють їх властивості, сторони, відношення. Потім визначають різні сторони і властивості явищ.

Методична мета будь-якого уроку – створення умов для здійснення пізнавальної активності учнів.