Weaknesses (Слабкість)

• Відсутність значущого досвіду в політиці: Яценюк не ніс відповідальності за інших людей, не ризикував життям і свободою, не відновлював справедливість, не ухвалював самостійних рішень.

• Основний мотив електоральної підтримки — не любов до Яценюку і не його власної харизми, а відчай і вичерпаність нинішніх політиків першого ряду.

• Відсутність реальної стратегії розвитку України. Недостатньо широкий формат стратегічного мислення.

• Відсутність української ідеї «від Яценюка», відсутність бачення шляху розвитку України.

• Відсутність ефективної команди політичних соратників.

• Відсутність реальних політичних досягнень.

• Відверта манипулятивность, "політтехнологічність" проекту «Фронт змін», створеного «під Яценюка».

• Ефект «дутого рейтингу»: значні рейтингові показники утворюються за рахунок маніпуляцій соціологів.

• Відсутність підтримки «духовних лідерів нації», представників науки, культури, лідерів громадської думки.

• Регіональна ідентичність Яценюка: чернівецьке (буковинське) походження — для Східної України — негативна характеристика, («західняк», «прихильник НАТО» і інш.).

• Психологічна слабкість, невпевненість, розгубленість.

• Відсутність передвиборного фінансового ресурсу під Яценюка. Сумніви потенційних спонсорів.

Opportunities (Можливості)

• Існує слабка можливість позиціонувати Яценюка, як «останню надію нації», як «останній шанс України» і інш.

• Підтримка чернівецького політичного лобі, серед якого Дмитро Фірташ і підконтрольні йому ресурси (телеканал «Інтер» і ін.).

• Можливість мобілізувати під Яценюка ефективні інтелектуальні сили — наприклад, проекти фонду «Open Ukraine».

• Гіпотетична можливість створення консенсусу представниками різних українських еліт навколо фігури Яценюка як перспективного кандидата в президенти.

Threats (Погрози)

• Використання Яценюка як свідомо «технологічного» кандидата на президентських виборах.

• Відношення до Яценюку як до одного з основних конкурентів з боку БЮТ і особисто Юлії Тимошенко.

• Нединамічність рейтингу.

• Проблема електорального сприйняття публічного образу, в якому позиціонується Яценюк. негативні асоціації з політичним проектом «Команда озимого покоління» і тому подібне.

• Особові негативні іміджеві чинники, включаючи поведінку на прямих телеефірах.

• При іміджі «інтелектуала» Яценюк як інтелектуал абсолютно не проявлений: неможливо пригадати жодного його наукової по жанру доповіді, виступу, статті, книги. Створений образ «професійно компетентного фінансиста і економіста» базується виключно на PR-кампаниях.

• Публічна зангажованість, зв'язки з одіозними фігурами (Дмитро Фірташ і ін.).

• Можлива іміджева зв'язка з Віктором Ющенком — позиціонування як «наступник Ющенко».

Отже, найбільш яскрава характеристика передвиборного проекту «Яценюк» — ставлення Арсенію Петровичеві Яценюку якостей «останньої надії нації» і позиціонування його як «українського Обами».

Найбільша проблема даного проекту — його змістовна порожнеча, безідейність, нарочита политтехнологичность. З його ім'ям не зв'язується надія на модернізацію і інноваційний розвиток України.

Основні можливі погрози для України, які може нести собою Яценюк на посту президента або прем'єр-міністра, — у разі його несуб'єктного позиціонування і поведінки, можна оцінити таким чином:

1. Фактичне впровадження в Україні «колоніальної адміністрації».

2. Остаточна втрата Україною політичного, економічного і культурного суверенітету. Загроза смерті держави і розпаду країни на декілька государствоподобных частин.

3. Зупинка розвитку країни. Процеси модернізації України за сприяння Яценюка можуть опинитися під контролем зовнішніх політичних суб'єктів.

4. Дєїндустріаліация, перетворення України на відстійник шкідливих виробництв.

5. Під виглядом «відмови від радянської спадщини» — відмова від реальних досягнень радянської освітньої системи і системи охорони здоров'я (в т.ч. впровадження системи Болонськой в її самому негативному і руйнівному для країни варіанті).

У житті, в політиці і, особливо в українській політиці, немає нічого раз і назавжди зумовленого. І, за великим рахунком, лише від зусиль самої людини, помножених на волю Провидіння, залежить його майбутнє. Проте більшість людей залишаються лише об'єктами власної біографії — мало хто готовий стати суб'єктом.

Тому, об'єктивно кажучи, немає ніяких перешкод для того, щоб саме Арсеній Петрович Яценюк раптом з політичного статиста перетворився б на будівельника власної біографії, а також в архітектора новою — самодостатньою і по-справжньому суверенною — України. Ніяких перешкод — окрім нього самого, його предвзятостей і слабкостів. Але політика — це, крім всього іншого, шоу, в якому самодостатні особи борються не тільки один з одним, але і зі своїми гріхами і недосконалістю.