Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методики діагностики 2 курс.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
126 Кб
Скачать
☆

Методики вивчення самооцінки молодшого школяра. Методика №1

Намалюйте горизонтально 8 кружків і поставте в один із них своє “Я”.

Чим лівіше знаходиться кружок з “я”, тим вище самооцінка особистості школяра.

Методика № 2

Для вивчення самооцінки молодшого школяра можна використовувати методику А.І.Линкіної “Три оцінки”. Згідно з цією методикою учням пропонується виконати будь-яке навчальне завдання у письмовій формі. Вчитель оцінює роботу трьома оцінками: адекватною, завищеною, заниженою. Перед роздачею зошитів учням говорять: “Три вчительки з різних шкіл перевірили ваші роботи. У кожної склалася різна думка про виконане завдання і тому вони поставили різні оцінки. Обведи кружком оцінку, з якою ти згоден” . Потім в індивідуальній бесіді з учнями з’ясувати відповіді на наступні питання:

1. Яким учнем ти себе вважаєш у навчальній роботі:

- сильним;

- середнім;

- слабким?

2. Яким оцінкам ти радієш, які засмучують тебе?

3. Твоя робота заслуговує оцінки “3”, а вчитель поставив оцінку “5”. Зрадієш ти цьому, чи це тебе засмутить?

Рівень самооцінки школярів визначається на основі одержаних даних за такими показниками:

- збігається чи не збігається самооцінка з адекватною оцінкою вчителя;

- характер аргументації самооцінки:

а) аргументація спрямована на якість виконаної роботи;

б) будь-яка інша аргументація;

в) стійкість або нестійкість самооцінки, за якою визначають ступінь збігу характеру поставленої учнем самому собі оцінки і відповідей на поставлені запитання.

Методика „Порівняння понять”

Мета дослідження: визначити рівень сформованості операцій порівняння у молодших школярів.

Матеріали: перелік слів, що пропонується для порівняння.

Процедура дослідження: методика полягає в тому, що учням називають два слова, які позначають предмети чи явища, і пропонують сказати, що загального між ними і чим вони відрізняються. При цьому вчитель весь час стимулює досліджуваного у пошуку більшої кількості рис схожості і відмінності: „Чим ще вони схожі?”, „Чим ще вони відрізняються?”, „Ще чим?”. Пропануємо приблизний список слів для порівняння:

Ранок – вечір. Ворона – горобець.

Корова – кінь. Молоко – вода.

Льотчик – танкіст. Золото – срібло.

Трамвай – автобус. Сани – підвода.

Річка – озеро. Горобець – курка.

Велосипед – мотоцикл. Дуб – береза.

Собака – кішка. Казка – пісня.

Ворона – риба. Картина – портрет.

Лев – тигр. Кінь – вершник.

Поїзд – літак. Голод – спрага.

Чобіт – олівець. Кішка – яблуко.

Яблуко – вишня. Лев - собака.

Можна виділити три категорії задач, що використовуються для порівняння і розрізнення понять (А.Р.Лурія):

1. Досліджуваному дається три слова, у яких загальне знайти важко, і які більше відрізняються одне від одного, ніж у попередньому випадку (ворона - риба).

2. Пропонуються два слова, що явно відносяться до однієї категорії (корова - кінь).

Можна виділити три категорії задач, що використовуються для порівняння і розрізнення понять (А.Р.Лурія):

3. Досліджуваному дається три слова, у яких загальне знайти важко, і які більше відрізняються одне від одного, ніж у попередньому випадку (ворона - риба).

4. Пропонуються два слова, що явно відносяться до однієї категорії (корова - кінь).

5. Задачі на порівняння і розрізнення об’єктів в умовах конфлікту, де відмінність виражена значно краще, ніж схожість (вершник - кінь).

Відмінність рівнів складності цих категорій задач залежить від ступеня складності, ознак або наочного включення цих об’єктів у певну категорію.

Обробка та аналіз результатів: проводиться кількісний та якісний аналіз.

Кількісна обробка: підрахунок кількості рис схожості і відмінності, які досліджуваний виділяє в кожній парі. Високий рівень розвитку операції порівняння визнається в тому випадку, якщо школяр назвав більше 20 рис, середній – більше 10 – 15, низький – менше 10 рис.

Якісна обробка полягає в тому, що вчитель аналізує, які риси визначив учень у великій кількості – схожості чи відмінності, чи часто він використовував родові поняття.