- •Методики науково-педагогічного дослідження Методики вивчення вікових та індивідуальних особливостей молодшого школяра
- •Що ж покладено в основу позитивного чи негативного ставлення школярів до навчання?
- •I. Пізнавальні мотиви:
- •II. Соціальні мотиви:
- •Анкета для батьків учнів початкових класів
- •Методики вивчення самооцінки молодшого школяра. Методика №1
- •Методика № 2
- •Методика „Порівняння понять”
- •Методика визначення мотивів та потреб молодшого школяра
- •Методика визначення навчальної мотивації учнів початкових класів
- •Методика вивчення сприйняття дитиною навколишнього світу (анкета для батьків учнів початкових класів)
- •Методика вивчення самооцінки молодшого школяра
- •Методика вивчення самооцінки “Три оцінки” (за а.І. Линкіною)
- •Методика визначення рівня сформованості операцій порівняння у молодших школярів “Порівняння понять”
Методики вивчення самооцінки молодшого школяра. Методика №1
Намалюйте горизонтально 8 кружків і поставте в один із них своє “Я”.
Чим лівіше знаходиться кружок з “я”, тим вище самооцінка особистості школяра.
Методика № 2
Для вивчення самооцінки молодшого школяра можна використовувати методику А.І.Линкіної “Три оцінки”. Згідно з цією методикою учням пропонується виконати будь-яке навчальне завдання у письмовій формі. Вчитель оцінює роботу трьома оцінками: адекватною, завищеною, заниженою. Перед роздачею зошитів учням говорять: “Три вчительки з різних шкіл перевірили ваші роботи. У кожної склалася різна думка про виконане завдання і тому вони поставили різні оцінки. Обведи кружком оцінку, з якою ти згоден” . Потім в індивідуальній бесіді з учнями з’ясувати відповіді на наступні питання:
1. Яким учнем ти себе вважаєш у навчальній роботі:
- сильним;
- середнім;
- слабким?
2. Яким оцінкам ти радієш, які засмучують тебе?
3. Твоя робота заслуговує оцінки “3”, а вчитель поставив оцінку “5”. Зрадієш ти цьому, чи це тебе засмутить?
Рівень самооцінки школярів визначається на основі одержаних даних за такими показниками:
- збігається чи не збігається самооцінка з адекватною оцінкою вчителя;
- характер аргументації самооцінки:
а) аргументація спрямована на якість виконаної роботи;
б) будь-яка інша аргументація;
в) стійкість або нестійкість самооцінки, за якою визначають ступінь збігу характеру поставленої учнем самому собі оцінки і відповідей на поставлені запитання.
Методика „Порівняння понять”
Мета дослідження: визначити рівень сформованості операцій порівняння у молодших школярів.
Матеріали: перелік слів, що пропонується для порівняння.
Процедура дослідження: методика полягає в тому, що учням називають два слова, які позначають предмети чи явища, і пропонують сказати, що загального між ними і чим вони відрізняються. При цьому вчитель весь час стимулює досліджуваного у пошуку більшої кількості рис схожості і відмінності: „Чим ще вони схожі?”, „Чим ще вони відрізняються?”, „Ще чим?”. Пропануємо приблизний список слів для порівняння:
Ранок – вечір. Ворона – горобець.
Корова – кінь. Молоко – вода.
Льотчик – танкіст. Золото – срібло.
Трамвай – автобус. Сани – підвода.
Річка – озеро. Горобець – курка.
Велосипед – мотоцикл. Дуб – береза.
Собака – кішка. Казка – пісня.
Ворона – риба. Картина – портрет.
Лев – тигр. Кінь – вершник.
Поїзд – літак. Голод – спрага.
Чобіт – олівець. Кішка – яблуко.
Яблуко – вишня. Лев - собака.
Можна виділити три категорії задач, що використовуються для порівняння і розрізнення понять (А.Р.Лурія):
1. Досліджуваному дається три слова, у яких загальне знайти важко, і які більше відрізняються одне від одного, ніж у попередньому випадку (ворона - риба).
2. Пропонуються два слова, що явно відносяться до однієї категорії (корова - кінь).
Можна виділити три категорії задач, що використовуються для порівняння і розрізнення понять (А.Р.Лурія):
3. Досліджуваному дається три слова, у яких загальне знайти важко, і які більше відрізняються одне від одного, ніж у попередньому випадку (ворона - риба).
4. Пропонуються два слова, що явно відносяться до однієї категорії (корова - кінь).
5. Задачі на порівняння і розрізнення об’єктів в умовах конфлікту, де відмінність виражена значно краще, ніж схожість (вершник - кінь).
Відмінність рівнів складності цих категорій задач залежить від ступеня складності, ознак або наочного включення цих об’єктів у певну категорію.
Обробка та аналіз результатів: проводиться кількісний та якісний аналіз.
Кількісна обробка: підрахунок кількості рис схожості і відмінності, які досліджуваний виділяє в кожній парі. Високий рівень розвитку операції порівняння визнається в тому випадку, якщо школяр назвав більше 20 рис, середній – більше 10 – 15, низький – менше 10 рис.
Якісна обробка полягає в тому, що вчитель аналізує, які риси визначив учень у великій кількості – схожості чи відмінності, чи часто він використовував родові поняття.
