Організація усної лічби на уроках математики
Головна мета усного обчислення — засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень їх про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. У ході обчислень пропонують також вправи на розпізнавання геометричних фігур, на порівняння чисел,на знаходження істотної ознаки ряду чисел чи множини фігур та ін.
Усні обчислення — специфічна самостійна частина уроку математики, але в доборі змісту завдань вона нерідко пов'язується з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу. Добір завдань для усних обчислень визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики.
Добираючи завдання для усних обчислень, варто використовувати той матеріал підручника, який з тих чи інших причин не застосовувався на попередніх уроках. У разі потреби цей матеріал адаптують до форм проведення усних обчислень.
Для усних обчислень можна використати також вправи і задачі, опрацьовані на попередніх уроках: повторно знаходити значення виразів, повторно розв’язувати задачі чи тільки складати плани розв'язування задач; можна виконувати постановку додаткових запитань до завдань підручника, змінювати класифікацію завдань підручника (зміна числових даних, вимоги чи форми).
Під час повторного розв'язування задач (2-3 номери, бажано на іншому розвороті підручника) учитель відводить час для обдумування, а потім пропонує повідомити план розв'язування кожної із задач та її розв'язання.
Як правило, усні обчислення проводяться в швидкому темпі (у цьому вчителеві допомагають попередні записи та наочність). Проте інколи учитель на якусь мить уповільнює хід роботи, вимагаючи від учнів обґрунтувати відповідь чи пояснити хід розв'язання завдань. Під час усних обчислень застосовуються цікаві форми роботи, ігри, елементи змагання. Серед завдань для усних обчислень можна виділити такі: завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій; вправи на формування обчислювальних навичок, завдання на засвоєння питань теорії арифметичних дій; задачі; завдання з геометрії; завдання з логічним навантаженням.
Завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій.
Після складення кожної таблиці певної арифметичної дії проводиться систематична робота над її заучуванням напам'ять. Дітям дають настанову на запам'ятовування. Під час читання таблиць приклади читаються коротко. Учні опускають слово "дорівнює", для дії додавання, і сполучник "і", для дії множення — прийменник "на". Наведемо зразки читання прикладів таблиці: один і дев'ять — десять; два і дев’ять - одинадцять і т. д. Десять мінус вісім – два. П'ять на два — десять; п'ять на три — п'ятнадцять і т. д.. Чотири поділити на два — два; шість поділити на два — три і т.д.). Такі формулювання легше запам'ятовуються.
Для засвоєння і закріплення табличних результатів під час усних обчислень пропонують такі завдання: послідовне (впорядковане) називання всієї таблиці або тільки її результатів; вибіркове називання окремих результатів однієї й тієї самої таблиці чи різних таблиць однієї й тієї самої дії; вибіркове називання результатів таблиць різних дій; обчислення виразів на дві дії на застосування табличних результатів.
Вправи на відтворення таблиць подають у більшості з опорою на записи. Це прискорює процес повідомлення.
Подамо зразки завдань з опорою на записи.
1. Назвіть таблицю додавання числа 7, користуючись записами: 1 + 7, 2 + 7, 3 + 7, 4 + 7, 5 + 7, 6 + 7, 7 + 7, 8 + 7, 9 + 7.
2. Розкажіть таблицю віднімання числа 8, починаючи з більшого числа.
5. Назвіть результати зазначених випадків таблиці множення числа 4 і таблиці ділення на 4 (мал. 19).
Повідомте результати зазначених дій:
Вправи на формування обчислювальних навичок.
У початкових класах формуються навички усних обчислень здебільшого на застосування загальних прийомів.
Розрізняють слухову, зорову і зорово-слухову організації усних обчислень. При двох останніх учень, спостерігаючи, в якому порядку і над якими числами треба виконати дії, зосереджує увагу саме на обчисленні та швидкості виконання.
Звичайні приклади
1. Назвіть відповіді прикладів у порядку їх запису в рядках.
20-3-6 100-3-3 3-2 + 44 38-3-4
3-9 + 3 3-8-21 3-5-12 38 + 3-7
2. Обчисліть вирази на дві дії і повідомте тільки кінцевий результат. Від числа 50 відняти 15, відняти 7; до числа 17 додати 7, додати 23; 18
Плюс 18, мінус 6; 48 мінус 14, плюс 25.
Завдання ущільненого характеру
До ущільнених (комплексних) завдань належать такі, які забезпечують великий обсяг роботи і дають змогу за допомогою певної наочності чи спеціального добору прикладів швидко організувати навчальну діяльність учнів, лаконічно сформулювати умову; залучити до відповідей багато учнів, підтримувати швидкий темп роботи; сприяти посиленню розумового навантаження школярів.
Подамо зразки завдань.