4. Використання ігор та ігрових ситуацій на уроках математики.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти “Основним завданням початкового курсу математики є розвиток молодших школярів через засвоєння математичних понять та формування в них спеціальних вмінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в наступних класах, в тому числі забезпечення пропедевтичного оволодіння систематичними курсами алгебри і геометрії”.

Для того, щоб учні початкових класів усвідомили важливі математичні ідеї, покладені в основу сучасного шкільного курсу математики, треба дібрати такі форми і методи роботи, щоб матеріал подавався на доступному для них рівні. Широко ведеться пошук нових ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які б активізували розумову діяльність молодших школярів.

Досить важливе значення у вирішенні даних проблем відводиться дидактичним іграм – сучасному методу навчання і виховання, який має загальноосвітні, розвивальні і виховні функції.

Використання ігор на уроках математики сприяє підвищенню інтересу учнів до математики, зміцненню та придбанню нових знань. Великого значення грі надавали дидакти минулого та вчені-методисти сучасності. “Саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних вмінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму”. (1)

В той же час К.Д.Ушинський вказував на ряд проблем, які слід враховувати, щоб максимально поєднати виховні і навчальні цілі: “...привчання до виконання обов’язку тим дорогоцінно, що якби педагогіці вдалося перетворити все початкове навчання в цікаву для дитини гру, то це було б великим нещастям для виховання... З нашого аналізу прагнення до свободи ми вже бачили, що сама основа справжньої свободи полягає в умінні обмежити себе, і людина, яка не вміє примусити себе робити те, чого не хоче, ніколи не досягне того, чого хоче. Зробити навчальну роботу наскільки можливо цікавою для дитини й не перетворити цієї роботи в забаву – це одне з найважливіших завдань дидактики”. (2)

Ці пророчі слова, висловлені майже півтора століття тому, залишаються не менш актуальними для сучасної загальноосвітньої школи, в тому числі для початкової її ланки.

Структурні елементи дидактичної гри

Щоб дидактична гра виконувала свої функції при вивченні математики, вона повинна мати спеціальну структуру, яка включає:

1) Задачу; 2) дію; 3) правило; 4) результат, як закінчення гри.

Пояснимо кожній з даних елементів структури гри:

1. Задача в грі повинна становити навчальний зміст гри. Ця задача здебільшого виражена в назві гри, наприклад: “Відгадай, яке число пропущене”, “Яке число іде раніше даного числа” та ін.

2. Дія є істотна частина дидактичної гри. Це засіб виконання задачі в грі. В кожній грі задача виконується дією, яка організовує поведінку кожної дитини і згуртовує дітей в єдиний колектив.

3. Діяльність дитини в грі підпорядковується певним правилам. Правила визначають, як дитина повинна поводитись під час гри.

4. Кожна гра має кінець. Результат гри –це розв”язання задачі, яка складає її навчальний зміст. Всі структурні елементи гри тісно пов’язані між собою, відсутність одного з них порушує гру.

Методичні вимоги до проведення гри

Організовуючи дидактичні ігри на уроках математики, необхідно продумувати такі питання методики:

1. мета гри. Які вміння та навички учні засвоять в процесі гри? Якій частині гри необхідно приділити найбільше уваги? Яка виховна мета даної гри?

2. кількість учнів, які будуть грати;

3. дидактичні матеріали і посібники, необхідні для проведення гри;

4. як із найменшою тратою часу познайомити дітей з правилами гри?

5. На який час розрахована гра? Чи буде вона цікавою для учнів даного віку? Чи захочуть вони повернутися до неї ще раз?

6. Як забезпечити участь всіх учнів в грі?

7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб вияснити, чи всі вони включились в роботу?

8. Які зміни можна внести в гру, щоб підвищити інтерес та активність дітей?

9. Які висновки необхідно повідомити учням під час підведення підсумків гри ( кращі моменти гри, недоліки гри, результат засвоєння математичних знань, умінь і навичок, оцінки окремим учасникам гри, зауваження порушникам дисципліни і ін.)

Правила для учнів в процесі ігор:

1. Уважно слухай і запам’ятовуй хід гри, необхідні дії, їх послідовність.

2. Пам’ятай – успіх залежить від чіткого усвідомлення кінцевої мети, передбаченого грою результату гри. Не поспішай розпочинати гру, не дослухавши до кінця вказівки вчителя. Поспіх часто призводить до грубих помилок, зайвих непотрібних дій.

3. Уважно слухай відповідь товариша, щоб в разі потреби виправити чи доповнити його.

4. Додержуй своєї черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухів, дій, будь дисциплінованим.

5. Чесно визнай свою помилку, якщо товариші довели, що ти не правий ( помилятися може кожний ).

6. Не хитруй, не шукай легкого, нечесного шляху для перемоги. Цим ти підводиш товаришів і втрачаєш свій авторитет. Поважають лише чесних, справедливих, принципових.

Дидактичну гру можна проводити на будь-якому етапі уроку. Але доцільність гри на різних етапах різна. Наприклад, на етапі пояснення нового матеріалу можливості дидактичної гри значно нижчі, ніж можливості традиційних форм навчання. Тому ігри частіше використовують під час перевірки результатів навчання, набутті навичок, формуванні вмінь.

Крім дидактичної мети, гра має ще і виховну мету. Під час гри виробляється цілеспрямованість, позитивне відношення до навчання, організованість, кмітливість, самостійність, наполегливість, тощо.

Наведемо приклад дидактичної гри.

Гра “Риболови”.

Мета гри: на основі знання складу числа розв’язати приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Обладнання: на блакитному фоні таблиці з розрізами розміщені яскраві привабливі рибки. На оберненій стороні рибок – приклади на додавання і віднімання в межах 10. Значки трьох розмірів із зображенням риб.

Хід гри

Вчитель. Всі ви - риболови. Сьогодні на Дніпрі змагання риболовів. Рибки в річці – незвичні. Вони – математичні. Давайте розкриємо їх секрети. Коля, роздивись одну з них і розкажи дітям, що ти там узнав. (Учень виймає рибку, розглядає її і говорить, що на її оберненій стороні написаний приклад і зачитає його). “Тайна” рибки – результат математичної дії. Зараз ми дізнаємось про “тайну” першої рибки. Запишіть приклад і розв’яжіть його. Яку одержали відповідь? ( Відповіді дітей). Рибка піймана.

На змаганнях риболовів переможцем буде той, хто розкриє “тайну” всіх пійманих рибок. Він одержить значок переможця.

Змагання відкриті! Візьміть в руки свої вудочки ( ручки). Бажаю успіху !

В залежності від кількості правильно розв’язаних прикладів кожний одержує рибку великого, середнього або маленького розмірів.

17