6.Поняття та кримінально правове значення складу злочину. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

Склад злочину – це сукупність установлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину, описаному в диспозиції Особливої частини КК. Це визначення можна звести до більш лаконічного, сказавши, що склад злочину – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що відтворюють певне суспільно небезпечне діяння, яке визнається злочином.

Визначення поняття складу злочину вказує на те, що:

1. Ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, ні в якому іншому законодавчому акті ознаки злочину міститися не можуть (крім випадків прямо і безпосередньо визначених кримінальним законом у так званих нормах із бланкетними диспозиціями)

2. Склад злочину утворює лише певна кількість встанов­лених кримінальним законом ознак, тобто склад злочину може бути лише там і тоді, де і коли є повна сукупність ознак злочину, які встановлені законом.

Склад злочину - це завжди повна сукупність його ознак. Не може бути неповного складу злочину. Неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсут­ність цього злочину, тобто такого злочину немає, не існує.

Найчастіше порушується кримінальний закон тоді, коли непевно і неповно встановлюються всі ознаки складу злочину, і дуже часто вироки про засудження скасовуються за відсутністю в діях особи складу злочину.

3. Тільки вся сукупність установлених кримінальним законом ознак може характеризувати певні суспільно-небезпечні дії як злочин.

Функції складу злочину, як одного з найбільш важливих інститутів, такі:

1) фундаментальна;

2) процесуальна;

3)розмежувальна;

4) гарантійна.

Фундаментальна функція складу злочину полягає в тому, що він є законною, єдиною, необхідною та достатньою підставою кримінальної відповідальності.

• Законною підставою кримінальної відповідальності склад злочину виступає тому, що його ознаки описані в законі і більш ніде.

• Єдиною підставою, бо іншої підстави просто не існує. Інша поведінка особи, що не містить складу злочину, не може бути підставою до кримінальної відповідальності.

• Необхідною підставою, тому що склад злочину виступає не­обхідною умовою кримінальної відповідальності. Без встановлення складу злочину кримінальна відповідальність виключається.

• Достатньою підставою, тому що інших підстав криміналь­ної відповідальності не передбачено.

Процесуальна функція складу злочину полягає в тому, що саме встановлення складу злочину визначає межі його розслідування.

Розмежувальна функція складу злочину полягає в тому, що саме за допомогою складу злочину відмежовується один склад злочину від іншого, злочинна поведінка від незлочинної.

Гарантійна функціяскладу злочину полягає в тому, що особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, повинна нести відповідальність саме за той злочин, який вона вчинила. Точне встановлення складу злочину є гарантією забезпечення законності та дотримання прав громадянина.

Поняття злочину і поняття складу злочину тісно пов'язані між собою, але не тотожні, тому що по-різному відображають суттєві ознаки одних і тих самих явищ суспільного життя — злочинів.

У понятті злочину розкривається його соціально-політичний зміст як суспільне небезпечного діяння, що, посягає на суспільні відносини, котрі охороняються кримінальним законом. Воно охоплює лише найбільш характерні і суттєві ознаки, притаманні кожному злочину, вказує на найбільш важливі соціальні і правові властивості злочину, через які останній відрізняється від інших правопорушень. Поняття злочину конкретизується в кримінальному праві у формі окремого складу злочину, що виступає своє­рідною мірою злочину.

Поняття злочину відповідає на питання, що є загальним для всіх злочинів, а поняття складу злочину — чим відрізняється один злочин від іншого. При цьому поняття злочину є формою, а поняття складу злочину — змістом.

Загальне поняття складу злочину вказує на ті загальні умови, яким має відповідати кожний склад злочину. Тим самим загаль­не поняття складу злочину розкриває його службову роль в об­ґрунтуванні кримінальної відповідальності. Зазначені відмінності між загальними поняттями злочину і складу злочину є в поняттях конкретного злочину і конкретного складу злочину.

Істотні відмінності між загальним поняттям злочину і за­гальним поняттям складу злочину є також в їх конструкції, яка зумовлена різною службовою роллю цих понять.

Загальне поняття злочину підкреслює найбільш істотну особ­ливість злочину як суспільного явища - його суспільну небезпеч­ність. Тому законодавче визначення загального поняття злочину містить лише конкретну характеристику цієї особливості злочину, яка визначає, що суспільна небезпечність злочину полягає в пося­ганні на суспільний або державний лад, власність, особу, політич­ні, трудові, майнові та інші права громадян, правопорядок як об'єк­ти злочину. Загальне поняття злочину не має іншої мети, крім цієї, і тому його конструкція не містить яких-небудь інших характерис­тик (ознак), наприклад, винності, протиправності тощо. Теорія кримінального права в разі конструювання загального поняття злочину не обмежується тим, що зазначає суспільну небезпечність як найважливішу ознаку злочину, але вносить у поняття злочину такі ознаки, як винність, протиправність і караність.

Зовсім іншу мету має загальне поняття складу злочину. Тому і конструкція цього поняття зовсім інша. Склад злочину, як за­значав А. А. Піонтковський, є правовим поняттям про злочин. Як сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину склад злочину є підставою кримінальної відповідальності за конкрет­ний злочин.

Вчення про злочин визначає в основному природу злочину, досліджує причини злочинності і методи боротьби з нею, аналіз законодавче поняття злочину і розкриває його правовий зміст. Загальне вчення про склад злочину вивчає це поняття з точки зору тієї ролі, яку воно відіграє як сукупність об'єктивних і су­б'єктивних умов кримінальної відповідальності в її обґрунтуван­ні. Загальне вчення про злочин цікавиться соціальним обличчям суб'єкта злочину, оцінкою ступеня його суспільної небезпечнос­ті, пов'язуючи таке вивчення, головним чином, з дослідженням причин і умов, що сприяють вивченню злочину. Загальне вчен­ня про склад злочину, яке є частиною загального вчення про зло­чин, вивчає ознаки суб'єкта злочину як юридичного поняття: осудність, вік та ін. У такому вивченні немає жодного ототож­нення чи протиставлення вчення про склад злочину і вчення про злочин. Необхідність суворої систематизації і розмежування проблем, що належать до вивчення загального поняття злочину і загального поняття складу злочину, визнається всіма вченими-криміналістами.

Вихідним моментом з'ясування співвідношення понять скла­ду злочину і злочину є законодавче визначення злочину. Щодо злочину склад злочину є похідним поняттям. Тому зміст поняття складу злочину і його елементів може бути правильно з'ясований лише на основі загального визначення поняття злочину, що існує в кримінальному законодавстві й у національній кримінально-правовій теорії.

Злочин і склад злочину - це соціально-правові явища і понят­тя. На думку Н. Ф. Кузнецової, вони охоплюють, з одного боку, об'єктивно, незалежно від законодавчої оцінки існуюче суспільно небезпечне діяння, а, з іншого,- його оцінку в законі. Відсутність як матеріальної (соціальної), так і правової сторони рівною мі­рою виключає наявність і злочину, і його складу.

Значення складу злочину полягає в тому, що він конкретизує, наповнює правовим змістом поняття злочину. Поняття злочину та поняття складу злочину тісно пов'язані між собою, але не то­тожні. Вони по-різному відображають суттєві ознаки одних і тих самих явищ суспільного життя - злочинів. Отже, поняття злочину і поняття складу злочину перебува­ють між собою у співвідношенні форми та змісту. При цьому по­няття злочину є формою, а поняття складу злочину - змістом.

Таким чином, можна дійти таких важливих висновків:

- проблема співвідношення злочину і складу злочину і досі є однією з нерозроблених і недосліджених питань теорії кримі­нального права;

- аспекти співвідношення злочину і його складу полягають у тому, що ці поняття тісно пов'язані між собою, але при цьому во­ни не підлягають ототожненню і протиставленню одне одному;

- одним з аспектів співвідношення цих двох понять є теза про те, що зміст і значення складу злочину необхідно розуміти саме на основі поняття злочину;

- поняття злочину і складу злочину виконують різні службо­ві ролі для правозастосовних органів (органів слідства, прокура­тури, суду);

- загальні поняття злочину і складу злочину мають різні конструктивні особливості: поняття злочину складається з та­ких ознак, як суспільна небезпечність, винність, протиправність, караність; склад злочину, в свою чергу,- це сукупність об'єктив­них і суб'єктивних ознак злочину, які є підставою кримінальної відповідальності за конкретний злочин;

- загальне вчення про склад злочину є частиною загального вчення про злочин - у цьому полягає певна співвіднесеність цих понять;

- вчення про злочин і вчення про склад злочину мають різні об'єкти дослідження:

- вчення про злочин визначає природу зло­чину, досліджує соціальне обличчя суб'єкта злочину, оцінює ступінь його суспільної небезпечності;

- вчення ж про склад зло­чину вивчає ознаки суб'єкта злочину як юридичного поняття: вік, осудність, вину, ознаки спеціального суб'єкта злочину тощо;

- склад злочину стосовно злочину є похідним поняттям;

- поняття злочину і складу злочину перебувають між собою у співвідношенні форми (поняття злочину) та змісту (поняття складу злочину);

- обсяг ознак злочину ширше за обсяг ознак його складу.

Отже, можна впевнено сказати, що поняття злочину та його складу за своїм змістом і сутністю не є тотожніми та повністю співпадаючими категоріями, але існує ряд зазначених вище аспектів співвідношення цих понять.